Науковий вісник НГУ

Літієносність і золотоносність соляних куполів і солончаків Західного й Південного Казахстану

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №1 2023

Останнє оновлення: 23 березня 2023

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 1885

Authors:

Е.Ю.Сейтмуратова, orcid.org/0000-0001-8403-4635, Satbayev University, м. Алмати, Республіка Казахстан, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Р.Т.Баратов, orcid.org/0000-0002-0627-1536, Satbayev University, м. Алмати, Республіка Казахстан, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Я.К.Аршамов*, orcid.org/0000-0003-0527-6797, Satbayev University, м. Алмати, Республіка Казахстан, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Д.О.Даутбеков, orcid.org/0000-0002-8220-5450, Satbayev University, м. Алмати, Республіка Казахстан, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Ш.А.Сейтжанов, orcid.org/0000-0003-4807-8571, TOO “ТОО «Yildirim Holding Kazakhstan», м. Астана, Республіка Казахстан, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

* Автор-кореспондент e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2023, (1): 010 - 019

https://doi.org/10.33271/nvngu/2023-1/010

Abstract:

Мета. Виявити літієносність мінералізованих солончаків низовий безстічних річок Чу й Сарису та золотоносність соляних куполів Індер і Шалкар, дати прогнозну оцінку їх промислових перспектив.

Методика. Основою методології дослідження є класичний комплекс пошуково-знімальних робіт: збір матеріалів попередників, польові роботи, що включають картування об’єктів, гідро- й літохімічне опробування, аналітичні дослідження та аналіз лабораторних даних.

Результати. Був проведений весь комплекс намічених робіт по досліджуваним об’єктам. У результаті чого у 76 % проаналізованих водних пробах установлено вміст літію вище кларка в морській воді (0,17 мл/л) в 1,2–2,4–4,12 рази. Вміст літію в солях і ґрунтах відзначається набагато менше кларка літію в земній корі, у поодиноких випадках значення літію у пробах вище кларка в 1,5–2 рази. Із 25 проб у районі соляного куполу Шалкар у 9 пробах установлений вміст Au від 1,36 до 6,02 г/т. Відсоток значимих проб складає 36 %. Середній вміст Au в соляному куполі Шалкар з урахуванням усіх інших «пустих» проб складає 1,2 г/т. За цими даними, ураховуючи сучасні технології вилучення Au при його малих вмістах, соляний купол Шалкар цілком можна класифікувати як великооб’ємне родовище бідних руд. Результати кількісного аналізу методом атомної абсорбції проб із соляного купола Індер також свідчить про наявність у семи пробах значимих вмістів Au – від 1,6 до 3,9 г/т. Середній вміст золота на весь об’єм відібраних проб складає 0,78 г/т, що в сучасних умовах може розцінюватися промислово значимим. Наведені результати дослідження гідромінеральної сировини для можливого вилучення літію й благородних металів, не дивлячись на їх попередній характер і незначні об’єми, однозначно свідчить про необхідність постановки пошукових великомасштабних робіт для остаточної оцінки описаних і виявлення нових подібних їм об’єктів.

Наукова новизна. Новизна дослідження є в тому, що подібні роботи проводяться вперше. Кількісна оцінка вмісту літію та золота в солончаках і соляних куполах Казахстану показала перевищення їх кларка та перспективність цих об’єктів для проведення подальших досліджень.

Практична значимість. Полягає у виявленні літієносності гідромінеральної сировини й золотоносності соляних куполів Казахстану як можливих рентабельних нових джерел літію та золота.

Ключові слова: Казахстан, гідромінеральна сировина, соляні куполи, мінералізовані води, літієносність, золотоносність

References.

1. Benson, T., Coble, M., Rytuba, J., & Mahood, G. (2017). Lithium enrichment in intracontinental rhyolite magmas leads to Li deposits in caldera basins. Nature Communications, 8(1). https://doi.org/10.1038/s41467-017-00234-y.

2. Aitkulov, B. (2022). Lithium may become the second oil for Kazakhstan. Retrieved from https://kapital.kz/experts/91508/bau-yrzhan-aytkulov-litiy-mozhet-stat-vtoroy-neft-yu-dlya-kazakhstana.html.

3. Ikaev, S. (2022). The triple Li price rise is now affecting the cost of batteries. Retrieved from https://hightech.plus/2021/11/01/skachok-cen-na-litii-na-300-nachal-skazivatsya-na-stoimosti-batarei.

4. Kesler, S., Gruber, P., Medina, P., Keoleian, G., Everson, M., & Wallington, T. (2012). Global lithium resources: Relative importance of pegmatite, brine and other deposits. Ore Geology Reviews, 48, 55-69. https://doi.org/10.1016/j.oregeorev.2012.05.006.

5. Karenov, P. S. (2007). Problems of shaping the market of rare and rare-earth metals in Kazakhstan. Bulletin of the Karaganda State University, 3, 37-42.

6. Kan, S., Murtazin, E., & Edilhanov, A. (2017). About distribution rare microcomponents in passing stratal waters at the oil and gas fields of peninsula mangyshlak. News Of The National Academy Of Sciences Of The Republic Of Kazakhstan, Series Of Geology And Technical Sciences, 3(423), 84-94.

7. Cabello, J. (2021). Lithium brine production, reserves, resources and exploration in Chile: An updated review. Ore Geology Reviews, 128, 103883. https://doi.org/10.1016/j.oregeorev.2020.103883.

8. Parilov, Yu. S. (2004). Assessment of salt sediments in the Pre-Caspian Basin for gold-platinum mineralization. News Of The National Academy Of Sciences Of The Republic Of Kazakhstan, Series Of Geology And Technical Sciences, 1, 15-30.

9. Miletskiy, B. E. (2011). Forecast based on man-made prototype: Pre-Caspian sedimentary basin of noble metals of halogen formation. Ores and Metals, 3-4, 120-121.

10. Korytov, F., & Prokof’ev, V. (2002). Metallogeny of salt domes. In Modern Problems of Metallogeny, (pp. 32-34). Tashkent.

11. Kudryashov, А. (2001). Verkhnekamskoe deposit of rock salt. Perm’: Mining Institute of the Ural Branch of the Russian Academy of Sciences. ISBN: 5-89095-041-Х.

12. Zeylik, B. S., & Shevelev, G. A. (2012). Caspian Oil and Gas Basin as a New Major Ore Province of Noble Metals. Oil & Gas, 2(68), 63-80.

13. Zeylik, B., Seitmuratova, E., Baratov, R., Dautbekov, D., & Seyt­zha­nov, C. (2016). Identification of lithium-bearingness of solonets and pores of the lower reaches of the Talas and Chu rivers and gold-platinum-bearingness of the Shalkar and Inder salt domes. Information report, (p. 27). Almaty: “Kazphosphate” LLP.

14. Kudryavtsev, P. (2016). Lithium in nature, application, methods of extraction (review). Journal “Scientific Israel-Technological Advantages”, 18(3), 63-83.

15. KO. IT for business (2013). A method for economical extraction of lithium from seawater was developed. Retrieved from http://ko.com.ua/razrabotan_sposob_jekonomichnoj_dobychi_litiya_iz_morskoj_vody_103162.

16. Committee on Geology and Subsoil Use – Inder Lake (2022). Retrieved from http://info.geology.gov.kz/ru/informatsiya/spravochnik-mestorozhdenij-kazakhstana/tverdye-poleznye-iskopaemye/item/озеро-индер.

17. Absametov, M. K., Kasymbekov, D. A., & Murtazin, E. Zh. (2014). Prospects of development of hydrogeothermal and hydrogeomineral resources of Kazakhstan. Bulletin of the Tomsk Polytechnic University, 1(325), 110-116.

18. Absametov, M. K., Zavaley, V. A., & Murtazin, E. Zh. (2010). Prospects for the use of hydromineral raw materials in oil exploration and production. Geology and bowels of the earth, 1(34), 92-9.

• < Попередня
• Наступна >