Дослідження впливу пластифікаторів і термопластів на міцність та ударну в’язкість епоксидних смол
- Деталі
- Категорія: Зміст №4 2020
- Останнє оновлення: 30 серпня 2020
- Опубліковано: 30 серпня 2020
- Перегляди: 2252
Authors:
Л. М. Мустафа, orcid.org/0000-0002-9779-0007, АТ «Національний центр космічних досліджень і технологій», м. Алмати, Республіка Казахстан; Satbayev University, м. Алмати, Республіка Казахстан, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
М. Б. Ісмаілов, orcid.org/0000-0002-1111-4658, АТ «Національний центр космічних досліджень і технологій», м. Алмати, Республіка Казахстан; Satbayev University, м. Алмати, Республіка Казахстан, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
А. Ф. Cанін, orcid.org/0000-0002-5614-3882, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Abstract:
Мета. Підвищення ударної в’язкості й міцності епоксидних смол «гарячого» та «холодного» отвердження з використанням модифікуючих пластифікаторів і термопластичних полімерів.
Методика. Досліджували епоксидні смоли холодного й гарячого отверждження ЕД-20 і Етал Інжект-Т, модифіковані пластифікаторами трьох видів і термопластичними полімерами чотирьох видів. Визначали ударну в’язкість методом Шарпі й міцність на стиск немодифікованих і модифікованих смол за різного вмісту модифікаторів.
Результати. Із досліджених пластифікаторів найбільш виражений вплив на міцність і ударну в’язкість обох типів смол надає трікрезилфосфат. Краще сполучення міцності та ударної в’язкості смоли ЕД-20 досягається при вмісті трикрезилфосфат 5 %, при більш високому вмісті різко знижується міцність матеріалу. Для смоли Етал Інжект-Т високі значення даних характеристик отримані при вмісті 15 % трікрезілфосфату, при введенні меншої кількості модіфікатору міцність матеріалу практично не змінюється. Модифікування термопластичними полімерами чинить менший вплив на властивості епоксидних смол, ніж модифікування пластифікаторами. Найбільш ефективними добавками до ЕД-20 є високотемпературні полікарбонат (5 %) і полісульфон (10 та 15 %), уведення яких призводить до одночасного підвищення обох характеристик. Для Етал Інжект-Т помітне збільшення ударної в’язкості відбувається при введенні 5–15 % полікарбонату, але міцність смоли майже не змінюється. Комплексне модифікування смол сумішшю пластифікатора й термопласта призводить до зниження як ударної в’язкості, так і міцності на стиск для обох типів смол.
Наукова новизна. При затвердінні полімерної суміші молекули пластифікатора, дисперговані в середовище макромолекул епоксидної смоли, послаблюють жорстке просторове зшивання макромолекул, роблять їх більш рухливими. У результаті підвищується ударна в’язкість і, у деяких випадках, міцність унаслідок спрямованої переорієнтації макромолекул при деформації. Зміна механічних властивостей епоксидної смоли при модифікуванні термопластами визначається міцністю адгезійного зв’язку смоли й дисперсних частинок термопласта, а також ступенем гетерофазності утвореної суміші.
Практична значимість. Результати змін механічних властивостей епоксидної смоли при модифікуванні пластифікаторами й термопластами можуть бути використані при виготовленні удароміцних композиційних матеріалів конструкційного призначення, у тому числі авіаційної та ракетно-космічної техніки.
References.
1. Levchenko, I., Bazaka, K., Belmonte, Th., Keidar, M., & Xu, Sh. (2018). Advanced Materials for Next-Generation Spacecraft. Advanced Materials, 30(50), 1-13. https://doi.org/10.1002/adma.201802201.
2. Ghidini, T. (2018). Materials for space exploration and settlement. Nature Materials, (17), 846-850. https://doi.org/10.1038/s41563-018-0184-4.
3. Gaidachuk, V. E., Kondratiev, A. V., & Chesnokov, A. V. (2017). Changes in the thermal and dimensional stability of the structure of a polymer composite after carbonization. Mechanics of Composite Materials, 52(6), 799-806. https://doi.org/10.1007/s11029-017-9631-6.4.
4. Gunyaeva, A. G., Sidorina, A. I., Kurnosov, A. O., & Klimenko, O. N. (2018). Polymeric composite materials of new generation on the basis of binder VSE-1212 and the filling agents alternative to ones of Porcher Ind. and Toho Tenax. Aviation Materials and Technologies, (3), 18-26. https://doi.org/10.18577/2071-9140-2018-0-3-18-26.
5. Dunn, B. D. (2016). Materials and Processes for Spacecraft and High Reliability Applications. Springer. ISBN-10:3319233610, https://doi.org/10.1007/978-3-319-23362-8.
6. Mustafa, L. M., Yermakhanova, A. M., Ismailov, M. B., & Sanin, A. F. (2019). Study of the effect of plasticizers and thermoplastics on the mechanical properties of epoxy and carbon fiber reinforced plastic (Review). Complex Use of Mineral Resources, (4), 48-56. https://doi.org/10.31643/2019/6445.37.
7. Mostovoy, A. S. (2015). Modification of epoxy polymeric materials with oleic acid. Prospective materials, (4), 33-37.
8. Mostovoy, A. S. (2015). Prescription modification of epoxy resin using new high-performance plasticizers. Modern High Technologies, (7), 66-70.
9. Marakhovsky, K. M., Osipchik, V. S., Vodovozov, G. A., & Papina, S. N. (2016). Modification of an epoxy binder with enhanced characteristics for the production of composite materials. Advances in Chemistry and Chemical Technology, 30(10), 56-58.
10. Krutko, E. T., & Prolopchuk, N. R. (2017). Melaminealkide and exopy resins chemical modification. Polimernye materialy i technologii, 3(1), 47-59.
11. Epoxy compound Etal-Inject T (n.d.). Retrieved from http://www.epital.ru/yacht1/inject.html.
12. GOST 4647-2015 Plastics. Charpy Impact Test Method (n.d.). Retrieved from http://internet-law.ru/gosts/gost/62398/ (date of treatment 01/15/19).
Наступні статті з поточного розділу:
- Аналіз і моделювання виробничого потенціалу підприємства залізорудної галузі Криворізького регіону - 31/08/2020 08:00
- Обґрунтування використання поверхнево-активних речовин гуанідинового ряду для гасіння пожеж у природних екосистемах - 31/08/2020 07:59
- Вивчення особливостей очищення води від іонів важких металів при використанні методу нанофільтрації - 30/08/2020 19:11
- Математичне моделювання процесів очищення стічних вод від фенолів і роданідів із використанням глауконіту - 30/08/2020 18:57
- Постановка оптимізаційних задач для процесу розроблення нормативних документів для газової інфраструктури - 30/08/2020 18:52
- Удосконалення принципів управління ризиками у сфері охорони праці - 30/08/2020 18:41
- Оцінка індивідуального ризику смертельного травмування працівників вугільних шахт під час обвалення - 30/08/2020 18:38
- Інформаційні технології при моделюванні режимів роботи шахтних водовідливних установок на основі економіко-математичного аналізу - 30/08/2020 18:28
- Вплив водонасичення осадових порід на їх фізико-механічні характеристики - 30/08/2020 15:47
- Синтез і дослідження просторового механізму галтувальної машини - 30/08/2020 15:45
Попередні статті з поточного розділу:
- Вплив механічних і термічних дій на мікроструктурні перетворення в чавуні та властивості синтезованих кристалів алмазу - 30/08/2020 15:40
- Оцінка стійкості бортів кар’єрів і відвалів на основі ризик-орієнтованого підходу - 30/08/2020 15:28
- Ефективність роботи підземного газогенератора з урахуванням реверсного режиму - 30/08/2020 15:26
- Апробація технології ефективного застосування екскаваторно-автомобільних комплексів у глибоких кар’єрах - 30/08/2020 14:45
- Можливість прогнозування малоамплітудної розривної порушеності вугільних пластів у Західному Донбасі - 30/08/2020 14:42
- Прогноз емісії метану з підробленого вуглепородного масиву - 30/08/2020 14:36
- Нові дані про нетрадиційні типи рідкометального зруденіння Східного Казахстану - 30/08/2020 14:34
- Розробка ефективного методу зонного районування земної поверхні в умовах неоднорідності породного масиву - 30/08/2020 14:32