Науковий вісник НГУ

Управління вищою освітою в Україні: чи допоможе зміна покоління прискорити трансформацію?

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Економіка та управління

Останнє оновлення: 17 липня 2018

Опубліковано: 03 липня 2018

Перегляди: 4137

Authors:

Д. В. Неліпа, доктор політичних наук, доцент, orcid.org/0000-0002-5363-3990, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

О. В. Батрименко, доктор політичних наук, доцент, orcid.org/0000-0003-0211-248X, Київський національний університет Імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

С. В. Руденко, доктор філософських наук, доцент, orcid.org/0000-0001-9069-0989, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

І. В. Ляшенко, кандидат філософських наук, orcid.org/0000-0003-3912-2075, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Abstract:

Мета. Незважаючи на відносно успішні демократичні перетворення в різних областях політики, суспільного життя й культури, в Україні як і раніше спостерігається незначний прогрес у реформуванні системи освіти. Зміни, що відбуваються (наприклад, прийняття нового законодавства), не мають очікуваного ефекту й часто орієнтовані на поверхневий результат. У роботі обговорюється одна з можливих причин ситуації, що склалася: високий показник середнього віку та каденції управлінського складу університетів різних рівнів. У роботі автори доводять, що, хоча досвідчені вчені сприяють науковому та освітньому розвитку університету, вибір управлінських кадрів університетів виключно на основі їх великого наукового й педагогічного досвіду уповільнює темпи освітніх реформ і обумовлює збереження радянських традицій в управлінні освітою.

Методика. Результати дослідження були отримані шляхом застосування наступних методів: аналізу й синтезу при вивченні стратегій, програм, навчальних програм, рейтингів, що дозволяють проаналізувати основні напрями навчальної та наукової діяльності Київського національного університету імені Тараса Шевченка; методи систематизації й порівняння, що використовувались при визначенні сутності та особливостей керівництва університетів.

Результати. Автори стверджують, що серед багатьох інших важливих чинників зміна поколінь у керівництві університету може допомогти українським університетам зробити крок до модернізації. Поза всякими сумнівами, не дивлячись на те, що управління університетом не є одним із факторів, що сприяють успіху, вищі навчальні заклади виграють від таких змін покоління. По-перше, перебуваючи в системі протягом багатьох років, нинішні керівники університетів не можуть думати за межами стереотипів і визнати інновації, що повинні бути реалізовані. Більш того, оскільки середній вік ректорів, деканів факультетів та завідувачів кафедрами досить високий, в українській дійсності це означає, що їхня кар’єра розвивалася в радянські часи або в перші роки незалежності. У ті часи була інша модель управління й вищої освіти в цілому, яку вони намагаються відтворити у своїй діяльності. Нарешті, більшості керівників університетів на різних рівнях бракує знань, необхідних для ефективної модернізації навчальних закладів, наприклад, навичок управління або знань іноземних мов. Єдина причина бути обраним на посаду заснована на академічних достоїнствах, що важливо, але має бути доповнене іншими навичками, так як сьогодні ректор, декан і навіть завідувач кафедри роблять усе більше представницької роботи, збору коштів, відносин зі ЗМІ та інше. Реалії українських університетів показують, що зміна поколінь є неминучою передумовою для їх успішної трансформації.

Наукова новизна. У роботі автори не намагаються дискримінувати людину виключно за віком або кількістю років перебування на керівній посаді. Однак, у ставленні до ситуації в Україні зміна поколінь тягне за собою не просто позбавлення від літніх людей. Це означає мінімізацію впливу радянської спадщини на університети й нові доповнення до нього, створені в перші пострадянські роки. Ті, хто наполягає на важливості „нової крові“ в українському управлінні на всіх рівнях, часто заявляють, що молоді та недосвідчені принесуть менше шкоди, намагаючись упровадити інновації, ніж ті, які намагаються зберегти статус-кво й чинити опір змінам. Із цієї точки зору, аналіз керівництва українських університетів демонструє, що потенційно вони можуть стати однією з перешкод для трансформації українських університетів.

Практична значимість. Отримані результати дозволяють стверджувати, що зміна університетського керівництва є неминучою попередньою умовою успішної трансформації українських університетів.

References.

1. Bazaluk, O., 2016. Corruption in Ukraine: Rulers’ Mentality and the Destiny of the Nation, Geophilosophy of Ukraine. Cambridge Scholars Publishing, 250 p.

2. Ušiak, J. and Lasicová, J., 2016. Identities of Central European States in Terms of Formation of Security Environment. Annual of Language and Politics and Politics of Identity, 10(1/2016), pp. 45‒59.

3. Yosypenko, S., 2018. Philosophy and Post-Totalitarian Practices. Future Human Image, 9, pp. 134‒144. DOI: 10.29202/fhi/9/14.

4. Bazaluk, O., 2017. Plato’s and Isocrates’ Traditions in the Development of Educational Theories in the History of Culture. Annals of the University of Craiova – Philosophy Series, 40(2 ⁄ 2017), pp. 5‒18.

5. Liashenko, I., Rudenko, S., 2018. The Management Features of the University Preparatory Department. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 1, pp. 163‒168. DOI: 10.29202/nvngu/2018-1/6.

6. Rudenko, S., Sapeńko, R., Bazaluk, O. and Tytarenko, V., 2018. Management Features of International Educational Projects Between Universities of Poland and Ukraine. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 2, pp. 142‒147. DOI: 10.29202/nvngu/ 2018-2/21.

7. Chheng, S. and Clark, C., 2017. Pathways to the university presidency: The future of higher education leadership. Deloitte University Press. Available at: <https://dupress.deloitte.com/dup-us-en/industry/public-sector/college-presidency-higher-education-leadership.html> [Accessed 15 August 2017].

8. Verstyuk, I., 2017. Rector’s business. How Kyiv University has developed ivy of corruption. Novoe Vremya. Available at <http://nv.ua/ukr/ukraine/politics/rektorskij-biznes-jak-kijivskij-universitet-obris-pljushchem-koruptsiji-1517799.html> [Accessed 24 August 2017].

9. Ginsberg, B., 2016. College presidents should come from academia. The New York Times. Available at: <https://www.nytimes.com/roomfordebate/2016/03/01/college-presidents-with-business-world-ties/college-presidents-should-come-from-academia> [Accessed 15 August 2017].

10. Derounian, J., 2012. University administration should enable, not disable, learning. The Guardian. Available at: <https://www.theguardian.com/higher-education-network/blog/2012/jul/31/the-role-of-university-administrators> [Accessed 15 August 2017].

11. Pstuszek, A., 2018. The Social Potential of the Polish Art in the Transformation Period. Future Human Image, 9, pp. 82‒91. DOI: 10.29202/fhi/9/8.

12. Shaw, M., 2014. Switchmen of reform: competing conceptions of public higher education governance in Poland. University of Minnesota. Available at: <https://conservancy.umn.edu/handle/11299/181662> [Acce­ssed 11 July 2017].

13. Nelipa, D. and Batrymenko, O., 2017. Strategy, management model and educational scientific civil servants training program in postgraduate studies of the university. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 2, pp. 178‒183.

14. Bazaluk, О., Svyrydenko, D. and Terepyshchyi, S., 2017. Structural-Functional Models of Integration and Reintegration of Ukrainian Educational Landscape. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 5, pp. 163‒168.

15. Fatkhutdinov, V. and Bazaluk, O., 2018. The Importance of the Brain Neuro-Programming Technologies in National and Regional Security Strategies. Philosophy and Cosmology, 20, рр. 74‒82. DOI: 10.29202/phil-cosm/20/6.

 повний текст / full article

• < Попередня