Науковий вісник НГУ

Валоризації відходів гірських порід при розробці родовища залізної руди Бухадра для вдосконалення заходів із захисту навколишнього середовища

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Збагачення корисних копалин

Останнє оновлення: Четвер, 11 січня 2018, 12:14

Опубліковано: Четвер, 11 січня 2018, 12:14

Перегляди: 5466

Authors:

І.Руаігіа, Університет Аннаба імені Баджи Мухтара, м. Аннаба, Алжир, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

М.Бунуала, доктор технічних наук, Університет Аннаба імені Баджи Мухтара, м. Аннаба, Алжир

C.Абделмалек, доктор технічних наук, Університет Аннаба імені Баджи Мухтара, м. Аннаба, Алжир

A.Ідрес, доктор технічних наук, Університет Аннаба імені Баджи Мухтара, м. Аннаба, Алжир

Abstract:

Мета. Збагачення відходів гірничої промисловості родовища залізної руди Бухадра, що розташовується поблизу алжиро-туніського кордону в місті Тебесса (Алжир).

Методика. Були виконані рентгенографія, петрографічні дослідження тонких зрізів і аншліфа, аналіз розміру частки, люмінесцентний аналіз проб сировини й різних класів крупності порід шахти Бухадра для визначення їх мінералогічного й хімічного складів. Вивчення фізичних властивостей цих порід дозволило використати магнітну сприйнятливість для виділення слабомагнітних залізовмісних мінералів шляхом сухої високоградієнтної магнітної сепарації (ВГМС). Під час поділу відходів ми враховували гранулометричний склад і силу електричного струму.

Результати. Проведені дослідження показали, що вміщуючі породи, вилучені із шахти Бухадра, в основному складаються з вапняку, гематиту, сірих і жовтих вапняних глин, із середнім вмістом Fe₂O₃ 19.97 %. Аналіз розміру частинок, виконаний на типовій пробі вміщуючих порід шахти Бухадра, вагою 500 г і подрібненої до 4 мм, показує, що збагачений залізом матеріал (Fe₂O₃ 27.67 %) розташовується у класі крупності (-0.5 + 0.25 мм). Дослідження сухою високоінтенсивною магнітною сепарацією різних класів круп-ності: (-1+ 0.5 мм), (-0.5 + 0.25 мм), (-0.25 + 0.125 мм) і (-1 + 0.125 мм) за різної сили струму (3–12 А), показали, що експеримент, виконаний на класі крупності (-0.5 + 0.25 мм) при струмі 12 А, дозволяє отримати магнітний залізовмісний продукт (40 % Fe₂O₃) при виділенні вапняку й вапняних глин (43 % CaO, 15 % SiO₂, 8 % Al₂O₃, 2 % Fe₂O₃).

Наукова новизна. Це актуальне питання для гірничорудної промисловості Алжиру, що створює серйозні проблеми для навколишнього середовища й місцевого населення у зв’язку зі збільшенням обсягів відходів гірничорудної промисловості в регіоні Бухадра. Тому використання вміщуючих порід є головною метою для захисту навколишнього середовища та сприяє сталому розвитку регіону. У роботі представлена модель валоризації та використання вміщуючих порід цієї шахти або будь-якого іншого залізорудної рудника.

Практична значимість. Встановлення в гірській промисловості обладнання для збагачення породи дозволяє, з одного боку, отримати додатково продукт, що відповідає ринковим вимогам, а, з іншого боку, виділити після магнітного поділу (ВГМС) продукт, що може використовуватися в різних областях, а саме: на цементних заводах, для виготовлення керамічних і будівельних матеріалів (економічний інтерес), що також сприяє рекультивації земель гірничодобувних майданчиків і захисту навколишнього середовища.

References

1. Hakkou, R., Benzaazoua, M. and Bussière, B., 2016. Valorization of Phosphate Waste Rocks and Sludge from the Moroccan Phosphate Mines: Challenges and Perspectives. Procedia Engineering, 138, pр. 110‒118.

2. Baily, Brenda L., Blowes, David W., Smith, Leslie and Sego, David C., 2016. The Diavik Waste Rock Project: Geochemical and microbiological characterization of low sulfide content large-scale waste rock test piles. Applied geochemestry, 65, pр. 54‒72.

3. Nilima, C. and Hemanta, K., 2016. Iron Ore Mining, Waste Generation, Environmental Problems and Their Mitigation through Phytoremediation Technology. International journal science an research methodology. Human Journals, 5(1), pр. 397‒420.

4. Gadri, L., Boumazbeur, A., Nouioua, I., Boukeloul, M., Hamdane, A., Mouici, R., Mebrouk, F. and Ibrahim, H., 2012. Study of fractured rock masses deformation in Boukhadra (Tebessa) underground mine empirical and numerical approach (NE Algeria). Journal of Geology and Mining Research, 4(2), pр. 23‒34.

5. Ministère du Développement durable, de l’Environnement et des Parcs (MDDEP), 2012. Directive 019 sur l’industrie minière. Bibliothèque et Archives nationales du Québec, p. 105.

6. Bellenfant, G., Guezennec, A., Bodénan, F., D’hugues, P. and Cassard, D., 2013. Re-processing of mining waste: Combining environmental management and metal recovery?. In : Mine Closure 2013, pр. 571‒582.

7. Lottermoser, Bernd G., 2011. Recycling, reuse and rehabilitation of mine wastes. Elements, 7(6), pр. 405‒410.

8. Idres, A., Abdelmalek, C., Bouhedja, A., Benselhoub, A. and Bounouala, M., 2017. Valorization of mining waste from Ouenza iron ore mine (eastern Algeria). REM-International Engineering Journal, 70(1), pр. 85‒92.

9. Li, Y., Wang, J., Wang, X., Wang, B. and Luan, Z., 2011. Feasibility study of iron mineral separation from red mud by high gradient superconducting magnetic separation. Physica C: Superconductivity, 471(3), pр. 91‒96.

 повний текст / full article

• < Попередня
• Наступна >