Науковий вісник НГУ

Управління потоками даних в інформаційних системах із використанням технології блокчейн

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №3 2024

Останнє оновлення: 08 липня 2024

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 1284

Authors:

Р. С. Ситник, orcid.org/0000-0001-7820-9128, Український державний університет науки і технологій, м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Вік. В. Гнатушенко*, orcid.org/0000-0001-5304-4144, Український державний університет науки і технологій, м. Дніпро, Україна; Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

* Автор-кореспондент e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2024, (3): 142 - 148

https://doi.org/10.33271/nvngu/2024-3/142

Abstract:

Мета. Удосконалення процесу передачі інформації для секторів і підприємств критичної інфраструктури завдяки новим підходам до відстеження товарів, послуг та обладнання в режимі реального часу, забезпеченню безпечної та прозорої інтеграції даних й аудиту потоків даних в інформаційних системах із використанням технологій блокчейн.

Методика. Це дослідження відходить від традиційних централізованих систем управління даними на основі баз даних SQL і no-SQL, упроваджуючи децентралізовану, незмінну систему, побудовану на технології блокчейн. При цьому використовуються принципи дерева Мерля в цифровому реєстрі в рамках технології блокчейн для перевірки цілісності даних і смарт-контрактів для автоматизації ключових процесів потоку даних. Відстежуючи товари та обладнання через ланцюги поставок на блокчейні, цей підхід забезпечує автентичність продукції, її походження та прозорість у режимі реального часу. Крім того, він створює безпечний і прозорий аудиторський слід для всіх даних у системі порівняно зі звичайними централізованими системами управління даними на основі баз даних SQL і no-SQL.

Результати. Розроблений підхід на основі блокчейну підвищує безпеку даних, прозорість, автоматизацію й довіру до управління потоками даних. Порівняно із традиційними системами, він дає унікальні переваги, такі як незмінність, децентралізоване управління й покращена відстежуваність. Але, пропонуючи численні переваги, блокчейн також стикається з деякими обмеженнями щодо масштабованості та складності системи.

Наукова новизна. Методи цифрового реєстру та блокчейну набули подальшого розвитку в контексті проєктування інформаційних систем і систем управління потоками даних, побудованих на алгоритмах блокчейну в умовах «Індустрії 4.0». Це дозволяє підвищити безпеку даних, прозорість, автоматизацію й довіру до управління потоками даних.

Практична значимість. Запропонований підхід використовується задля проєктування інформаційних систем і систем управління потоками даних, побудованих на основі алгоритмів блокчейну. Це підвищує якість управління потоками даних на підприємствах промисловості та критичної інфраструктури, а також ланцюгами поставок.

Ключові слова: потік даних, інформаційні системи, блокчейн, індустрія 4.0, ланцюги поставок, критична інфраструктура

References.

1. Ghobakhlo, M. (2020). Industry 4.0, digitization, and opportunities for sustainability. Journal of cleaner production, 252, 119869. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2019.119869.

2. Okeagu, Ch. N. (2021). Principles of supply chain management in the time of crisis. Best Practice & Research Clinical Anaesthesiology, 35(3), 369-376. https://doi.org/10.1016/j.bpa.2020.11.007.

3. Győrödi, C., Győrödi, R., Pecherle, G., & Olah, A. (2015). A comparative study: MongoDB vs. MySQL. In 2015 13^th International Conference on Engineering of Modern Electric Systems (EMES) (pp. 1-6). IEEE. https://doi.org/10.1109/EMES.2015.7158433.

4. Dutta, P. (2020). Blockchain technology in supply chain operations: Applications, challenges and research opportunities. Transportation research part e: Logistics and transportation review, 142, 102067. https://doi.org/10.1016/j.tre.2020.102067.

5. Lasi, H., Fettke, P., Kemper, H. G., Feld, T., & Hoffmann, M. (2014). Industry 4.0. Business & information systems engineering, 6, 239-242. https://doi.org/10.1007/s12599-014-0334-4.

6. Nakamoto, S. (n.d.). Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System. Retrieved from https://bitcoin.org/bitcoin.pdf.

7. Mathisen, M. (2018). The Application of Blockchain Technology in Norwegian Fish Supply Chains. A Case Study. Norwegian University of Science and Technology. Retrieved from https://ntnuopen.ntnu.no/ntnu-xmlui/handle/11250/2561323.

8. Sytnyk, R., Hnatushenko, Vik., & Hnatushenko, V. (2022). Decentralized Information System for Supply Chain Management Using Blockchain. IntelITSIS 2022: Proc. of the 3^rd Intern. Workshop on Intelligent Information Technologies & Systems of Information Security, March 23–25, 2022. Khmelnytskyi, Ukraine, 3156, 587-598. Retrieved from https://ceur-ws.org/Vol-3156/paper45.pdf.

9. Tian, F. (2016). An agri-food supply chain traceability system for China based on RFID & blockchain technology. WU Vienna University of Economics and Business. https://doi.org/10.1109/ICSSSM.2016.7538424.

10. Yaga, D. (2019). Blockchain technology overview. arXiv preprint arXiv:1906.11078. https://doi.org/10.48550/arXiv.1906.11078.

11. El Ioini, N., & Pahl, C. (2018). A review of distributed ledger technologies. On the Move to Meaningful Internet Systems. OTM 2018 Conferences. https://doi.org/10.1007/978-3-030-02671-4_16.

12. Kapengut, E., & Mizrach, B. (2023). An event study of the ethereum transition to proof-of-stake. Commodities, 2(2), 96-110. https://doi.org/10.3390/commodities2020006.

13. Dhumwad, S., Sukhadeve, M., Naik, C., Manjunath, K. N., & Prabhu, S. (2017). A peer to peer money transfer using SHA256 and Merkle tree. 23 Annual International Conference in Advanced Computing and Communications (ADCOM). IEEE, 2017. https://doi.org/10.1109/ADCOM.2017.00013.

14. Fang, W. (2020). Digital signature scheme for information non-repudiation in blockchain: a state of the art review. Journal on Wireless Communications and Networking, 56(2020). https://doi.org/10.1186/s13638-020-01665-w.

15. Dannen (2017). Introducing Ethereum and solidity, (1). Berkeley: Apress. https://doi.org/10.1007/978-1-4842-2535-6.

• < Попередня
• Наступна >