Оцінка Нової ротаційної гіпотези структуроутворення в тектоносфері Землі в контексті діалектичного матеріалізму
/ 1
- Деталі
- Батьківська категорія: Зміст №1 2013
- Категорія: Геологія
- Створено: 26 лютого 2013
- Останнє оновлення: 19 березня 2014
- Опубліковано: 26 лютого 2013
- Автор: Super User
- Перегляди: 26157
Автори:
К.Ф. Тяпкін, доктор геолого-мінералогічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, Державний вищий навчальний заклад „Національний гірничий університет“, професор кафедри геофізичних методів розвідки, м. Дніпропетровськ, Україна
Реферат:
Мета. З’ясувати сучасний стан проблеми тектонічного розвитку Землі, що є необхідним для вибору раціональної системи підготовки спеціалістів геологічного профілю з вивчення земної кори. Усі особливості будови земної кори тісно пов’язані з розвитком Землі в цілому. Основна складність досягнення мети, що поставлена, полягає в тому, що уявлення дослідників щодо розвитку Землі є, переважно, гіпотетичним, їх взаємозв’язок із формуванням земної кори з часом змінювався, але при цьому нічого не відкидалось.
Методика. Методика досягнення мети, що поставлена, обрана наступна – проводився аналіз суттєвості концепції, що використовувалась, та основних переваг і недоліків, які визначають її можливості.
Результати. Першою аналізувалась таким чином концепція геосинкліналей та платформ, що виникла у другій половині XIX сторіччя за умов систематичного вивчення земної кори континентів. Головна перевага цієї концепції полягає в тому, що вона сформульована за результатами прямого вивчення реальних структур земної кори й, практично, позбавлена гіпотетичних припущень. Основний недолік – відсутність посилання на джерело сил, що здатне пояснити механізм утворення структур, що вивчаються.
У перші повоєнні роки почалось активне вивчення земної кори в межах океанів, що виконувалось, переважно, геофізичними методами. Головною їх особливістю є катастрофічна нестача параметричних даних про розрізи, що вивчались, яка призводила до деякої умовності результатів інтерпретації натурних спостережень. На основі результатів такого вивчення земної кори в межах океанів було сформульовано нову тектонічну концепцію, яка отримала найменування „тектоніки літосферних плит“. В її основі лежать уявлення про розсув (spreding) океанічного дна. З нашої точки зору, це, переважно, умоглядна концепція, що вельми мало має спільного з дійсністю. Намагання розповсюдити її на умови континентів виявились безпідставними. Про це свідчить неможливість пояснення основних закономірностей концепції геосинкліналей та платформ з позиції тектоніки літосферних плит. Головним же її недоліком є відсутність у ній опису реального джерела сил, що здатне пояснити механізм формування структур земної кори.
У другій половині ХХ сторіччя запропоновано Нову ротаційну гіпотезу структуроутворення в тектоносфері Землі, що принципово відрізняється від наведених вище. Згідно із цією гіпотезою тектонічний розвиток Землі, а, відповідно, і земної кори, є результатом взаємодії нашої планети з оточуючими її космічними полями, а конкретним джерелом сил, що регулюють процес розвитку, служить поле ротаційних напружень, що виникають у тектоносфері Землі внаслідок варіацій ротаційного режиму. Для визначення пріоритетного положення цієї гіпотези в статті виконано аналіз відповідності її основних положень категоріям діалектичного матеріалізму. Виявилось, що вони повністю відповідають один одному. У зв’язку з цим, для оцінки достовірності Нової ротаційної гіпотези структуроутворення, використано також критерій діалектичного матеріалізму – практика.
Наукова новизна. Застосування законів діалектичного матеріалізму до обґрунтування Нової ротаційної гіпотези.
Практична значимість. Полягає в тому, що здійснено комплексний підхід до аналізу геотектонічних гіпотез, який підвищує рівень їх обґрунтування.
Список літератури / References:
1. Тяпкин К.Ф. Физика Земли / К.Ф. Тяпкин – К.: Высшая школа, 1998. – 312 с.
Tyapkin, K.F. (1998), Fizika Zemli [Physics of the Earth], Vysshaya shkola, Kiev, Ukraine.
2. Тяпкин К.Ф. Общность и отличие геологических разрезов тектоносферы Земли в пределах континентов и океанов / Тяпкин К.Ф. // Геология и полезные ископаемые мирового океана – К., 2012. – 1(27) – С. 22– 33.
Tyapkin, K.F. (2012), “Uniformity and Difference of the Earth’s Tectonosphere Geological Sections within the continents and the oceans”, Geologiya i poleznye iskopayemye mirovogo okeana, no.1(27), pp. 22–33.
3. Обуэн Ж. Геосинклинали и проблемы их происхождения и развития / Ж. Обуэн – М.: Мир, 1967. – 302 с.
Aubouin, J. (1967), Geosinklinali i problemy ikh proiskhozhdeniya i razvitiya [Geosyncline and Problems of Their Origin and Development], Mir, Moscow, Russia.
4. Белоусов В.В. Основные вопросы геотектоники / В.В. Белоусов – М.: Госгеолтехиздат, 1962. – 508 с.
Belousov, V.V. (1962), Osnovnye voprosy geotektoniki [The Main Issues of Geotectonics], Gosgeoltekhizdat, Moscow, Russia.
5. Хаин В.Е. Общая геотектоника / В.Е. Хаин – М.: Недра, 1973. – 511 с.
Khain, V.Ye. (1973), Obshchaya geotektonika [General Geotectonics], Nedra, Moscow, Russia.
6. Пейве А.В. Некоторые основные вопросы учения о геосинклиналях / Пейве А.В., Синицын В.М. // Изв. АНСССР. Сер. геологич. – 1960. – № 4. – С.28–52.
Peyve, A.V. and Sinitsyn, V.M. (1960), “Some Basic Questions of Geosynclines Doctrine”, Izvestiya AN SSSR Series Geology, no.4, pp. 28–52.
7. Билибин Ю.А. Металлогенические провинции и металлогенические эпохи / Ю.А. Билибин – М.: Госгеолтехиздат, 1955. – 88 с.
Bilibin, Yu.A. (1955), Metallogenicheskiye provintsii i metallogenicheskiye epokhi [Metallogenic Province and Metallogenic Epoch], Gosgeoltekhizdat, Moscow, Russia.
8. Тяпкин К.Ф. Новая ротационная гипотеза структурообразования и ее геолого-математическое обоснование / К.Ф. Тяпкин, М.М. Довбнич – Донецк: Ноулидж, 2009. – 342 с.
Tyapkin, K.F. and Dovbnich, M.M. (2009), Novaya rotatsyonnaya gipoteza strukturoobrazovaniya i ee geologo-matematicheskoye obosnovaniye [New Rotational Hypothesis of Structure Formation and Its Geological-Mathematical Substantiation], Knowledge, Donietsk, Ukraine.
9. Земная кора. – М.: Изд.-во ИЛ, 1957. – 788 с.
Zemnaya kora[Earth Crust], (1957), Izdatelstvo IL, Moscow, Russia.
10. Новая глобальная тектоника – М.: Мир, 1974. – 472 с.
Novaya globalnaya tektonika[New General Tectonics], (1974), Mir, Moscow, Russia.
11. Вегенер А. Возникновение материков и океанов / А. Вегенер – М.-Л., 1925. – 158 с.
Vegener, A. (1925), Vozniknoveniye materikov i okeanov [Appearance of Continents and Oceans], Moscow, Russia.
12. Хаин В.Е. Современная геология: проблемы и перспективы / Хаин В.Е. // Соровский образоват. журн. – 1996. – №1. – С. 66–73.
Khain, V.Ye. (1996), “Modern geology: problems and prospects”, Sorovskiy obrazovatelnyi zhurnal, no.1, pp. 66–73.
13. Белоусов В.В. Общие вопросы развития тектоносферы / Белоусов В.В. // Кора и верхняя мантия Земли – М.: Наука, 1968. – С.5–13.
Belousov, V.V. (1968), “General problems of tectonosphere development”, Kora i verkhnyaya mantiya Zemli, Nauka, Moscow, pp. 5–13.
14. Диалектический материализм // Советский энциклопедический словарь. – М.: Советская энциклопедия, 1982. – 383с.
“Dialectical materialism”, (1982), Sovetskiy entsyklopedicheskiy slovar, Sovetskaya entsyklopediya, Moskow Russia.
15. Субботин С.И. Мантия Земли и тектогенез / Субботин С.И., Наумчик Г.Л., Рахимова И.Ш. – К.: Наук. думка, 1968. – 175 с.
Subbotin, S.I., Naumchik, G.L. andRakhimova, I.Sh. (1968), MantiyaZemliitektogenez[Earth’s Mantle and Tectogenesis], NaukovaDumka, Kiev, Ukraine.
16. Тяпкин К.Ф. Вращение Земли – единственный реальный источник энергии тектогенеза / Тяпкин К.Ф., Довбнич М.М // Геофизика – 2007. – № 1. – С. 59–84
Tyapkin, K.F. and Dovbnich, M.M. (2007), “Rotation of the Earth as the only real energy source of tectogenesis”, Geofizika, no.1, pp. 69–84.
17. Энгельс Ф. Вращение Земли и лунное притяжение / Энгельс Ф. // Диалектика природы. – М.: Изд-во полит. литературы, 1987. – С. 82–86.
Friedrich Engels (1987), “Rotation of the Earth and moon gravitation”, Dialektika prirody, Izdatelstvo Polit. Literatury, Moscow, pp. 82–86.
18. Движение полюса Земли с 1890.0 по 1969.0 / [Е.П. Федоров, А.А. Корсунь, С.П. Майор и др.] – К.: Наукова думка, 1972. – 264 с.
Fedorov, Ye.P., Korsun, A.A. and Mayor, S.P. (1972), Dvizhenie polyusa Zemli s 1890.0 po 1969.0 [Earth Pole Movement from 1890.0 to 1969.0], Naukova Dumka, Kiev, Ukraine.
19. Личков Б.Л. Природные воды Земли и литосфераБ.Л. Личков /– М.-Л: Изд.-во АН СССР, 1960. – 164 с.
Lichkov, B.L. (1960), Prirodnye vody Zemli i litosfera [Natural Waters of the Earth and Lithosphere], IzdatelstvoAN SSSR, Moscow, Russia.
20. Стовас М.В. Избранные труды/М.В. Стовас – М.: Недра, 1975. – 153 с.
Stovas, M.V. (1975), Izbrannye trudy [Selectas], Nedra, Moscow, Russia.
21. Тяпкин К.Ф. Новая ротационная гипотеза структурообразования в земной коре/Тяпкин К.Ф. // Геол.журнал – 1974. – № 4. – С.3–16.
Tyapkin, K.F. (1974), “New Rotational Hypothesis of Structure Formation in the Earth Crust”, Geologicheskiy zhurnal, no.4, pp. 3–16.
22. Тяпкин К.Ф. Новая модель изостазии Земли/Тяпкин К.Ф. // Сб. тезисов докладов XXVIIIсессии МГК. – М., 1984. – С. 438–439.
Tyapkin, K.F. (1984), “New Model of the Earth equal balance”, Sbornik tezisov dokladov of the XXVIII MGK session, Moscow, pp. 438–439.
23. Геофизические методы изучения систем разломов земной коры и принципы использования для прогнозирования рудных месторождений. Тезисы докладов Всесоюзной н.-т. конференции – Днепропетровск: РИО ДГИ, 1988. –107 с.
Geophysical methods of crustal fault systems study and their application for ore deposits exploration, Proc. of the All-USSR sci.-tech. conf., RIO DGI, 1998, Dnepropetrovsk, Ukraine.
24. Маркс К. Диалектика природы/К. Маркс, Ф. Энгельс– М.: Госполитиздат, 1961. – Т. 20–827 с.
Marx K. (1961), Dialektika prirody [Dialectic of Nature], Vol.20, Gospolitizdat, Moscow, Russia.
25. Маркс К. Диалектика природы/К. Маркс, Ф. Энгельс– М.: Госполитиздат, 1955. – Т. 4. – 615 с.
Marx K. (1955), Dialektika prirody [Dialectic of Nature], Vol.4, Gospolitizdat, Moscow, Russia.
26. Маркс К. Диалектика природы/К. Маркс, Ф. Энгельс– М.: Госполитиздат, 1955. – Т. 3.– 630 с.
Marx K. (1955), Dialektika prirody [Dialectic of Nature], Vol.3, Gospolitizdat, Moscow, Russia.
27. Штилле Г. Избранные труды (перевод с немецкого)/Г.Штилле – М.: Мир, 1964. – 888 с.
Shtille, G. (1964), Izbrannye trudy[Selectas], Mir, Moscow, Russia.
 01_2013_tjapk
|
|
 2014-03-19  628.92 KB  1515 |
|
