Науковий вісник НГУ

Проєкти розумних мереж у загальноєвропейській енергетичній системі

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Батьківська категорія: 2023

Категорія: Зміст №6 2023

Створено: 02 січня 2024

Останнє оновлення: 02 січня 2024

Опубліковано: 30 листопада -0001

Автор: О. С. Квілінський, С. І. Колосок, А. Є. Артюхов, І. А. Вакуленко, Є. В. Коваленко

Перегляди: 1720

Authors:

О.С.Квілінський, orcid.org/0000-0001-6318-4001, Академія ВСБ, м. Домброва-Гурнича, Республіка Польща; Лондонська академія науки і бізнесу, м. Лондон, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії

С.І.Колосок*, orcid.org/0000-0002-5133-9878, ННІ БіЕМ Сумського державного університету, м. Суми, Україна

А.Є.Артюхов, orcid.org/0000-0003-1112-6891, Економічний університет у Братиславі, м. Братислава, Словацька Республіка

І.А.Вакуленко, orcid.org/0000-0002-6994-833X, ННІ БіЕМ Сумського державного університету, м. Суми, Україна; Інститут економічних досліджень Словацької академії наук, м. Братислава, Словацька Республіка

Є.В.Коваленко, orcid.org/0000-0002-2111-9372, ННІ БіЕМ Сумського державного університету, м. Суми, Україна

* Автор-кореспондент e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2023, (6): 100 - 106

https://doi.org/10.33271/nvngu/2023-6/100

Abstract:

Мета. Провести порівняльний і всебічний аналіз проєктів розумних мереж енергетичної системи, що фінансуються програмами H2020 ENERGY і FP7-ENERGY.

Методика. У рамках аналізу тексту автори оцінили результати проєктів розумних мереж у вибірці за допомогою методів інтелектуального аналізу тексту. На основі статистичного аналізу й концептуального методу були визначені найбільш значущі результати виконання проєктів розумних мереж.

Результати. Детальний аналіз результатів показує, що команди проєктів програм H2020 ENERGY і FP7-ENERGY здебільшого покладалися на наявний досвід, що допоміг сформувати подальший розвиток для стандартизації інструментів, провести планування або вивести конкретні управлінські дії, спрямовані на розумне споживання енергії. Більшість цих рішень було застосовано для цифровізації невеликих комерційних споживачів і для інтеграції ізольованих відновлюваних джерел найбільш ефективним способом. У проєктах розглядалися можливості використання електромобілів для вирішення екологічних проблем і балансування нестабільного виробництва електроенергії з відновлюваних джерел за допомогою літій-іонних стаціонарних акумуляторів, інструментів ефективної взаємодії користувачів розумних мереж, інтеграції ізольованих відновлюваних джерел у централізовані енергетичні мережі.

Наукова новизна. На основі статистичного й машинного аналізу були визначені найбільш значущі результати виконання проєктів розумних мереж. N-грами виражених ключових слів, що використовуються в текстах результатів проекту, були використані для представлення й візуалізації текстового опису проєктів розумних мереж.

Практична значимість. Результати можуть бути корисними для європейських політиків і наукових консультантів, які прагнуть подальшого розвитку та покращення загальноєвропейської енергетичної системи.

Ключові слова: енергетичні мережі, енергетична інфраструктура, розумні мережі, інформаційні технології, Європейський Союз

References.

1. Mentel, G., Vasilyeva, T., Samusevych, Y., Vysochyna, A., Karbach, R., & Streimikis, J. (2020). The evaluation of economic, environmental and energy security: Composite approach. International Journal of Global Environmental Issues, 19(1-3), 177-195. Retrieved from http://www.inderscience.com/ijgenvi.

2. Vasylieva, T., Pavlyk, V., Bilan, Y., Mentel, G., & Rabe, M. (2021). Assessment of energy efficiency gaps: The case for Ukraine. Energies, 14(5). https://doi.org/10.3390/en14051323.

3. Mentel, G., Vasilyeva, T., Samusevych, Y., & Pryymenko, S. (2018). Regional differentiation of electricity prices: Social-equitable approach. International Journal of Environmental Technology and Management, 21(5-6), 354-372. https://doi.org/10.1504/IJETM.2018.100583.

4. Kolosok, S., Vasylieva, T., & Lyeonov, S. (2021). Machine analysis of the UK electrical energy initiatives based on the e-petitions to the UK government and parliament. CEUR Workshop Proceedings, 2870, 1562-1573. Retrieved from https://ceur-ws.org/Vol-2870/paper116.pdf.

5. Lyulyov, O., Vakulenko, I., Pimonenko, T., Kwilinski, A., Dzwi­gol, H., & Dzwigol-Barosz, M. (2021). Comprehensive assessment of smart grids: Is there a universal approach? Energies, 14(12), 3497. https://doi.org/10.3390/en14123497.

6. Colak, I., Sagiroglu, S., Fulli, G., Yesilbudak, M., & Covrig, C. F. (2016). A survey on the critical issues in smart grid technologies. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 54, 396-405. https://doi.org/10.1016/j.rser.2015.10.036.

7. Vasilyeva, T., Kuzmenko, O., Bozhenko, V., & Kolotilina, O. (2019). Assessment of the dynamics of bifurcation transformations in the economy. CEUR Workshop Proceedings, 2422, 134-146. Retrieved from https://www.scopus.com/record/display.uri?eid=2-s2.0-85071124329&origin=resultslist.

8. Tu, C., He, X., Shuai, Z., & Jiang, F. (2017). Big data issues in smart grid–A review. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 79, 1099-1107. https://doi.org/10.1016/j.rser.2017.05.134.

9. Bilan, Y., Srovnalã-KovÃi, P., Streimikis, J., Lyeonov, S., Tiutiunyk, I., & Humenna, Y. (2020). From shadow economy to lower carbon intensity: Theory and evidence. International Journal of Global Environmental Issues, 19(1-3), 196-216. Retrieved from http://www.inderscience.com/ijgenvi.

10. Letunovska, N., Saher, L., Vasylieva, T., & Lieonov, S. (2021). Dependence of public health on energy consumption: A cross-regional analysis. E3S Web of Conferences, 250, 04014. https://doi.org/10.1051/e3sconf/202125004014.

11. IqtiyaniIlham, N., Hasanuzzaman, M., & Hosenuzzaman, M. (2017). European smart grid prospects, policies, and challenges. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 67, 776-790. https://doi.org/10.1016/j.rser.2016.09.014.

12. Adil, A.M., & Ko, Y. (2016). Socio-technical evolution of Decentralized Energy Systems: A critical review and implications for urban planning and policy. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 57, 1025-1037. https://doi.org/10.1016/j.rser.2015.12.079.

13. Lucas, J. N. V., Francés, G. E., & González, E. S. M. (2016). Energy security and renewable energy deployment in the EU: Liaisons Dangereuses or Virtuous Circle? Renewable and Sustainable Energy Reviews, 62, 1032-1046. https://doi.org/10.1016/j.rser.2016.04.069.

14. Kwilinski, A., Lyulyov, O., Dzwigol, H., Vakulenko, I., & Pimo­nenko, T. (2022). Integrative smart grids’ assessment system. Energies, 15(2), 545. https://doi.org/10.3390/en15020545.

15. Lazowski, B., Parker, P., & Rowlands, I.H. (2018). Towards a smart and sustainable residential energy culture: Assessing participant feedback from a long-term smart grid pilot project. Energy, Sustainability and Society, 8(1), 1-21. https://doi.org/10.1186/s13705-018-0169-9.

16. Van Summeren, L. F., Wieczorek, A. J., Bombaerts, G. J., & Verbong, G. P. (2020). Community energy meets smart grids: Reviewing goals, structure, and roles in Virtual Power Plants in Ireland, Belgium and the Netherlands. Energy Research & Social Science, 63, 101415. https://doi.org/10.1016/j.erss.2019.101415.

17. Smale, R., Spaargaren, G., & van Vliet, B. (2019). Householders co-managing energy systems: space for collaboration? Building Research & Information, 47(5), 585-597. https://doi.org/10.1080/09613218.2019.1540548.

18. Pallesen, T., & Jacobsen, P.H. (2018). Solving infrastructural concerns through a market reorganization: A case study of a Danish smart grid demonstration. Energy research & social science, 41, 80-88. https://doi.org/10.1016/j.erss.2018.04.005.

19. Le Ray, G., Larsen, E. M., & Pinson, P. (2018). Evaluating price-based demand response in practice – With application to the EcoGrid EU Experiment. IEEE transactions on smart grid, 9(3), 2304-2313. https://doi.org/10.1109/TSG.2016.2610518.

20. Hansen, M., & Borup, M. (2018). Smart grids and households: how are household consumers represented in experimental projects? Technology Analysis & Strategic Management, 30(3), 255-267. https://doi.org/10.1080/09537325.2017.1307955.

• < Попередня
• Наступна >