Лиственіт-березіти Середньопридніпровського мегаблоку Українського щита та їх рудоносність
- Деталі
- Батьківська категорія: Зміст №1 2013
- Категорія: Геологія
- Створено: 26 лютого 2013
- Останнє оновлення: 19 березня 2014
- Опубліковано: 26 лютого 2013
- Автор: Super User
- Перегляди: 25086
Автори:
М.В. Рузіна, доктор геологічних наук, професор, Державний вищий навчальний заклад „Національний гірничий університет“, професор кафедри геології та розвідки родовищ корисних копалин, м. Дніпропетровськ, Україна
О.А. Терешкова, кандидат геологічних наук, Державний вищий навчальний заклад „Національний гірничий університет“, доцент кафедри загальної та структурної геології, м. Дніпропетровськ, Україна
Д.В. Яцина, Державний вищий навчальний заклад „Національний гірничий університет“, аспірант кафедри геології та розвідки родовищ корисних копалин, м. Дніпропетровськ, Україна
О.Д. Додатко, доктор геолого-мінералогічних наук, професор, Державний вищий навчальний заклад „Національний гірничий університет“, професор кафедри загальної та структурної геології, м. Дніпропетровськ, Україна
Реферат:
Мета. Дослідження петрології та рудоносності лиственіт-березитів зеленокам’яних структур (ЗКС) Середнього Придніпров’я та встановлення закономірностей формування поліхронних і комплексних за складом проявів рідкісних і благородних металів, просторово пов’язаних із зонами телескопірованих метасоматичних формацій.
Методи. Для вирішення головних завдань досліджень, щодо вивчення петрології та рудоносності лиственіт-березитів, були використані петрографічні, мінераграфічні й геохімічні методи досліджень. Для визначення ролі тектонічних чинників у процесі рудоутворення проведено зіставлення метасоматичних зон ЗКС Середнього Придніпров’я із системами глибинних розломів на підставі геолого-геофізичних даних по картах різного масштабу.
Результати. Лиственіти та березити поширені практично в усіх зеленокам’яних структурах Середньопридніпровського мегаблоку. У межах Західної ділянки Білозерської ЗКС і Південно-Білозерського масиву гіпербазитів виявлені прояви хроміту, комплексні аномалії золота, срібла й платини, прояви тальку, магнезиту та азбесту, а також прояви Со, Cu, Ni, Hg. Практично всі прояви приурочені до зон тектонічних порушень і ділянок інтенсивного прояву метасоматозу у вигляді лиственітизаціі та серпентинизаціі декількох стадій (лізардітової, антигоритової, хризотилової), оталькування, карбонатизаціі. Генезис подібних проявів визначений як дислокаційно-метаморфічний.
Закономірності високої рудоносності ЗКС Середнього Придніпров’я пояснюються просторовим їх суміщенням з вузлами перетину розломів і неодноразовою активізацією розломів різних систем, що супроводжується поновленням магматогенної й метаморфогенної гідротермальної діяльності, у результаті якої і формуються поліхронні та комплексні за складом прояви рідкісних і благородних металів, що просторово пов’язані із зонами телескопірованих метасоматичних формацій. За результатами досліджень встановлено, що Білозерська, Верховцевська, Чортомлицька і Сурська ЗКС можуть бути віднесені до розряду кластерів внаслідок їх розташування у вузлах перетину чотирьох – шести систем глибинних розломів, що виділяються в Середньопридніпровському мегаблоці.
Наукова новизна. Встановлена металогенічна спеціалізація серицит-карбонатних метасоматичних формацій у межах Середньопридніпровського мегаблоку. Виявлено закономірності просторової приуроченості телескопірованих рудоносних метасоматитів до зон глибинних розломів, котрі визначаються подвійною роллю метасоматозу в залежності від активізації системи глибинних розломів (позитивної для складної благородної мінералізації та негативною для платиноносної хромітової формації й хризотил-азбестової мінералізації).
Практична значимість. Встановлено, що ймовірність утворення родовищ підвищується із зростанням числа глибинних розломів, що перетинаються у вузлі, який може набути роль рудного кластера, котрий концентрує різні за віком та складом родовища благородних металів та інших корисних копалин, у т.ч. неметалічної мінеральної сировини.
Список літератури / References:
1. Петрографічний кодекс України/ Відп. ред. І.Б.Щербаков– К: ІГМР НАН України, 1999. – 80 с.
PetrografichnyicodeksUkrayiny(1999), [PetrographicalCodeofUkraine], IGMONAS, Ukraine.
2. Рузина М.В. Закономерности распространения и рудоносность метасоматитов Среднеприднепровского мегаблока Украинского щита / М. В. Рузина – Днепропетровск: РВК НГУ, 2010. – 158 с.
Ruzina, M.V. (2010), Zakonomernosti rasprostraneniya i rudonosnosti metasomatitov Srednepridneprovskogo megabloka Ukrainskogo Shchita [Regularities of Distribution and Ore Content of Metasomatites from the Middle Pridneprovie of Ukranian Shield], RVK NGY, Dnepropetrovsk, Ukraine.
3. Коробейников А.Ф. Закономерности образования, размещения и прогнозная оценка нетрадиционных комплексных золото-платиноидных месторождений/ А.Ф. Коробейников – Томск: изд-во ТПУ, 1995. – 88 с.
Korobeynikov, A.F. (1995), Zakonomernosti obrazovaniya, razmeshcheniya i prognoznaya otsenka netraditsionnykh compleksnykh zoloto-platinoidnykh mestorozhdeniy, [Formation and Distribution Regularities and Forecast of Non-Traditional Complex Gold-Platinum Deposits], TPU, Tomsk, Russia.
4. Исходный минеральный состав ультрамафитов Южно-Белозерского массива и распределение благородных металлов/[М.М. Ильвицкий, Н.Ф.Дудник, С.Є. Поповченко и др.]//Науковийвісник НГА України.– Днепропетровск: 2000. – №4. – С. 19–20.
Ilvitsky, M.M., Dudnik, N.F.and Popovchenko, S.Ye. (2000), “The initial mineral composition of ultramafic rocks from South-Belosersky massif and distribution of noble metals”,Naukovyi visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, no.4, pp. 19–20.
5. Рудоконтролирующая и рудогенерирующая роль систем разломов Приднепровского гранит-зеленокаменного блока Украинского щита / [В.М. Кравченко, М.Ю. Дыщук, М.В. Рузина и др.]// Сборник научных трудов НГА Украины. – Днепропетровск: 2002. – Т. 4 – №3. – С. 28–31.
Kravchenko, V.M., Dyshchuk, M.Yu.andRuzina, M.V. (2002), “Ore-controlandore-producingroleofdeepfaultssystemsofPridneprovskygranite-green-stoneblockofthe Ukranianshield”, SborniknauchnykhtrudovNGAUkrainy, Vol. 4,no.3, pp. 28–31.
6. Вещественный состав и перспективы обогатимости золотосодержащих железистых кварцитов Северо-белозерского месторождения / Рузина М.В., Терешкова О.А., Яцына Д.В., Жильцов С.Ю.// Науковий вісник НГУ.– Днепропетровск: 2012. – №4. – С. 16–21.
Ruzina, M.V., Tereshkova, O.A., Yatsyna, D.V.andZhyltsov,S.Yu. (2012),“Matter composition and prospects of enrichment of gold-bearring ferruginous quartzite from Severo-Belozersky deposit”, NaukovyivisnykNatsionalnoho Hirnychoho Universytetu,no.4, pp. 16–21.
01_2013_ruzina | |
2014-03-19 450.6 KB 1373 |