Статті

Інноваційні підходи до оцінювання потенціалу енергоефективності на підприємствах

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №6 2024

Останнє оновлення: 28 грудня 2024

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 121

Authors:

В.В.Прохорова, orcid.org/0000-0003-2552-2131, Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, м. Харків, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

О.Ю.Ємельянов*, orcid.org/0000-0002-1743-1646, Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

О.Я.Колещук, orcid.org/0000-0001-8995-5206, Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Ю.В.Ус, orcid.org/0000-0003-2523-405X, Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, м. Харків, Україна

* Автор-кореспондент e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2024, (6): 178 - 185

https://doi.org/10.33271/nvngu/2024-6/178

Abstract:

Мета. Виділення чинників формування й розроблення показників оцінювання потенціалу підвищення енергоефективності на підприємствах.

Методика. У процесі дослідження використані методи: економіко-математичного моделювання (при розробленні показників оцінювання потенціалу підвищення енергоефективності на підприємствах); групування та узагальнення (при здійсненні класифікації чинників формування потенціалу підвищення енергоефективності діяльності компаній); системного аналізу (при встановленні характерних рис потенціалу підвищення енергоефективності й дослідженні механізму його формування).

Результати. Встановлені характерні риси й визначено зміст потенціалу підвищення енергоефективності. Здійснене групування чинників формування цього потенціалу. Запропоновані методологічні засади його оцінювання, зокрема розроблена низка показників, за допомогою яких можливо отримати повне і всебічне уявлення про можливості підприємств підвищувати свою енергоефективність. За вибіркою 110 українських підприємств оцінено наявний у них потенціал підвищення енергоефективності за природним газом. Встановлено вплив окремих чинників на величину цього потенціалу.

Наукова новизна. Уточнене поняття «потенціал підвищення енергоефективності». Набули подальшого розвитку способи групування чинників, що впливають на величину потенціалу підвищення енергоефективності на підприємствах шляхом виділення нових класифікаційних ознак, а саме: за місцем розташування; за характером впливу; за можливістю керування; за місцем у ієрархії; залежно від виду потенціалу, який обумовлюють відповідні чинники; за змістом; за сферою впливу; за напрямами підвищення енергоефективності діяльності підприємств; за ступенем мінливості. Удосконалені методичні засади оцінювання потенціалу підвищення енергоефективності діяльності підприємств, які, на відміну від існуючих, передбачають вирішення у процесі такого оцінювання одночасно двох завдань, а саме: 1) формування оптимальної програми енергоефективних заходів у прив’язці до виокремлених процесів енергоспоживання; 2) визначення оптимальної інтенсивності перебігу кожного з цих процесів.

Практична значимість. Отримані результати можуть бути використані підприємствами при оцінюванні потенціалу підвищення енергоефективності їхньої діяльності та при формуванні інформаційного забезпечення управління енергозбереженням.

Ключові слова: підприємство, потенціал, енергоефективність, енергоефективний захід, енергозбереження, природний газ

Keywords: enterprise, potential, energy efficiency, energy efficiency measure, energy saving, natural gas

References.

1. John, A. (2013). An overview of the energy efficiency potential. Environmental Innovation and Societal Transitions, 9, 38-42. https://doi.org/10.1016/j.eist.2013.09.005.

2. Wilson, E. J., Christensen, C. B., Horowitz, S. G., Robertson, J. J., & Maguire, J. B. (2017). Energy efficiency potential in the US single-family housing stock (No. NREL/TP-5500-68670). National Renewable Energy Lab.(NREL), Golden, CO (United States). https://doi.org/10.2172/1414819.

3. Feng, C., & Wang, M. (2017). Analysis of energy efficiency and energy savings potential in China’s provincial industrial sectors. Journal of Cleaner Production, 164, 1531-1541. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2017.07.081.

4. Zhou, N., Khanna, N., Feng, W., Ke, J., & Levine, M. (2018). Scenarios of energy efficiency and CO₂ emissions reduction potential in the buildings sector in China to year 2050. Nature Energy, 3(11), 978-984. https://doi.org/10.1038/s41560-018-0253-6.

5. Chowdhury, J. I., Hu, Y., Haltas, I., Balta-Ozkan, N., & Varga, L. (2018). Reducing industrial energy demand in the UK: A review of energy efficiency technologies and energy saving potential in selected sectors. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 94, 1153-1178. https://doi.org/10.1016/j.rser.2018.06.040.

6. Balaras, C. A., Lelekis, J., Dascalaki, E. G., & Atsidaftis, D. (2017). High performance data centers and energy efficiency potential in Greece. Procedia environmental sciences, 38, 107-114. https://doi.org/10.1016/j.proenv.2017.03.091.

7. Andersson, E., Karlsson, M., Thollander, P., & Paramonova, S. (2018). Energy end-use and efficiency potentials among Swedish industrial small and medium-sized enterprises–A dataset analysis from the national energy audit program. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 93, 165-177. https://doi.org/10.1016/j.rser.2018.05.037.

8. Wang, J., Yang, F., Zhang, X., & Zhou, Q. (2018). Barriers and drivers for enterprise energy efficiency: An exploratory study for industrial transfer in the Beijing-Tianjin-Hebei region. Journal of Cleaner Production, 200, 866-879. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2018.07.327.

9. Kostka, G., Moslener, U., & Andreas, J. (2013). Barriers to increasing energy efficiency: Evidence from small-and medium-sized enterprises in China. Journal of Cleaner Production, 57, 59-68. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2013.06.025.

10. Trianni, A., Cagno, E., Worrell, E., & Pugliese, G. (2013). Empirical investigation of energy efficiency barriers in Italian manufacturing SMEs. Energy, 49, 444-458. https://doi.org/10.1016/j.energy.2012.10.012.

11. Zhang, Z., Jin, X., Yang, Q., & Zhang, Y. (2013). An empirical study on the institutional factors of energy conservation and emissions reduction: Evidence from listed companies in China. Energy Policy, 57, 36-42. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2012.07.011.

12. Backman, F. (2017). Barriers to Energy Efficiency in Swedish Non-Energy-Intensive Micro- and Small-Sized Enterprises – A Case Study of a Local Energy Program. Energies, 10(1), 1-13. https://doi.org/10.3390/en10010100.

13. Lesinskyi, V., Yemelyanov, O., Zarytska, O., Symak, A., & Ko­le­shchuk, O. (2018). Substantiation of projects that account for risk in the resource-saving technological changes at enterprises. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(1), 6-16. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.149942.

14. Lesinskyi, V., Yemelyanov, O., Zarytska, O., Petrushka, T., & Myroshchenko, N. (2022). Designing a toolset for assessing the organizational and technological inertia of energy consumption processes at enterprises. European Journal of Enterprise Technologies, 6(13), 29-40. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.267231.

15. Giraudet, L. G. (2020). Energy efficiency as a credence good: A review of informational barriers to energy savings in the building sector. Energy Economics, 87, 104698. https://doi.org/10.1016/j.eneco.2020.104698.

16. Palm, J., & Backman, F. (2020). Energy efficiency in SMEs: overcoming the communication barrier. Energy Efficiency, 13(5), 809-821. https://doi.org/10.1007/s12053-020-09839-7.

17. Kangas, H. L., Lazarevic, D., & Kivimaa, P. (2018). Technical skills, disinterest and non-functional regulation: Barriers to building energy efficiency in Finland viewed by energy service companies. Energy Policy, 114, 63-76. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2017.11.060.

18. Chiaroni, D., Chiesa, V., Franzò, S., Frattini, F., & Latilla, V. M. (2017). Overcoming internal barriers to industrial energy efficiency through energy audit: a case study of a large manufacturing company in the home appliances industry. Clean Technologies and Environmental Policy, 19, 1031-1046. https://doi.org/10.1007/s10098-016-1298-5.

19. Herrera, B., Amell, A., Chejne, F., Cacua, K., Manrique, R., He­nao, W., & Vallejo, G. (2017). Use of thermal energy and analysis of barriers to the implementation of thermal efficiency measures in cement production: Exploratory study in Colombia. Energy, 140(1), 1047-1058. https://doi.org/10.1016/j.energy.2017.09.041.

20. Bhandari, D., Singh, R. K., & Garg, S. K. (2019). Prioritisation and evaluation of barriers intensity for implementation of cleaner technologies: Framework for sustainable production. Resources, Conservation and Recycling, 146, 156-167. https://doi.org/10.1016/j.resconrec.2019.02.038.

21. Szafranko, E. (2022). Assessment of the economic efficiency of energy-saving projects, methodology based on simple and compound methods. Energy Science & Engineering, 10(2), 423-438. https://doi.org/10.1002/ese3.103.

22. Krones, M., & Müller, E. (2014). An approach for reducing energy consumption in factories by providing suitable energy efficiency measures. Procedia CIRP, 17, 505-510. https://doi.org/10.1016/j.procir.2014.01.045.

23. Prokhorova, V., Yemelyanov, O., Koleshchuk, O., Mnykh, O., & Us, Y. (2024). Development of tools for assessing the impact of logistics communications on investment activities of enterprises in the context of capital movement. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(13(129)), 34-45. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.304257.

24. Krenn, C., Weichbold, T., Korp, G., Meixner, E., Stockner, H., Berger, D., & Fresner, J. (2015). Qualitative and quantitative modelling to build a conceptual framework to identify energy saving options: case study of a wire producing company. Journal of Cleaner Production, 95, 212-222. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2015.02.052.

25. Richert, M. (2017). An energy management framework tailor-made for SMEs: Case study of a German car company. Journal of Cleaner Production, 164, 221-229. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2017.06.139.

26. Prokhorova, V., Budanov, M., & Budanov, P. (2024). Devising an integrated methodology for energy safety assessment at an industrial power-generating enterprise. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(13), 118-131. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.308056.

27. Pylypenko, Y., Pylypenko, H., Prokhorova, V. V., Mnykh, O. B., & Dubiei, Yu. V. (2021). Transition to a new paradigm of human capital development in the dynamic environment of the knowledge economy. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (6), 170-176.  https://doi.org/10.33271/nvngu/2021-6/170.

28. Pylypenko, Y., Prokhorova, V., Halkiv, L., Koleshchuk, O., & Dubiei, Y. (2022). Innovative intellectual capital in the system of factors of technical and technological development. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (6), 181-186.  https://doi.org/10.33271/nvngu/2022-6/181.

29. Khatoon, A., Verma, P., Southernwood, J., Massey, B., & Corco­ran, P. (2019). Blockchain in energy efficiency: Potential applications and benefits. Energies, 12(17), 3317. https://doi.org/10.3390/en12173317.

30. Pylypenko, H., Prokhorova, V., Mrykhina, O., Koleshchuk, O., & Mushnykova, S. (2020). Сost Evaluation Models of Research and Development Products of Industrial Enterprises. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. (5), 163-170. https://doi.org/10.33271/nvngu/2020-5/163.

• < Попередня
• Наступна >