Науковий вісник НГУ

Про сировину талькових виробів доби неоліту з Дніпровського Надпоріжжя

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 2

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Геологія

Останнє оновлення: 17 жовтня 2013

Опубліковано: 07 листопада 2012

Перегляди: 7641

Автори:

І.С. Нікітенко, кандидат геологічних наук, Державний вищий навчальний заклад „Національний гірничий університет“, доцент кафедри загальної та структурної геології, м. Дніпропетровськ, Україна

Реферат:

Мета. На основі мінералого-петрографічного вивчення доступних для дослідження артефактів зробити висновки щодо особливостей використання талькових порід неолітичним населенням Дніпровського Надпоріжжя у VІ–V тис. до н. е. У цей період вироби з талькових сланців у порожистій частині Дніпра були дуже поширеними. На відміну від талькових ливарних форм доби пізньої бронзи, що виготовлялися в цьому районі в ІІ тис. до н. е., неолітичні вироби практично не досліджені мінералого-петрографічними методами. Це не дозволяє мати уявлення про особливості розробки даної сировини протягом зазначеного історичного періоду. Для проведення дослідження нам було надано два типових вироби доби неоліту: талькову посудину й так званий „човник”, що зберігаються у фондах Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького. Перший виріб було знайдено на Ігренському півострові на території м. Дніпропетровська, другий походить із с. Волоського в районі гирла р. Мокра Сура.

Методи. Сировину виробів було досліджено за допомогою мінералого-петрографічного аналізу, за результатами якого було визначено її імовірне походження.

Результати. Було встановлено, що обидва артефакти виготовлено з дуже схожих тремоліт-біотит-талькових порід. Оскільки в давнину гірські породи могли видобуватися лише близько денної поверхні, були використані дані геологічної зйомки й досліджень природних відслонень, що проводились на початкових етапах вивчення Українського щита (УЩ) у середині минулого століття. Через глибоке залягання подібних відмін талькових сланців на Криворіжжі та слабку відслоненість істотно талькових порід у Приазов’ї, визначено, що сировина виробів, найімовірніше, має місцеве походження, де в долині Дніпра та по притоках і сьогодні відслонюються талькові породи. Те, що сировина різних виробів, знайдених у різних місцях, має однакове походження, може слугувати опосередкованим свідченням спеціалізованої гірничої розробки талькових порід у Дніпровському Надпоріжжі за часів неоліту.

Наукова новизна. Уперше було досліджено талькові артефакти епохи неоліту з Дніпровського Надпоріжжя за допомогою мінералого-петрографічного аналізу та отримано свідчення щодо початку гірництва у цьому районі.

Практична значимість. Отримані дані можуть бути використані при реконструкції історії зародження гірничої справи на території Середнього Придніпров’я.

Список літератури / References:

1. Гавриленко І.М. „Човники“ доби мезоліту-енеоліту та проблема їх призначення [Електронний ресурс] / І.М. Гавриленко // Восточноевропейский археологический журнал.– 2001.– №5.– Режим доступу до журналу: http://archaeology.kiev.ua/journal/050901/gavrilenko.htm

Havrylenko, I.M. (2001), “Chovnyky” of the Mesolite-Chalcolithic Age and the problem of their function”, Vostochnoevropeiskiy arkheologicheskiy zhurnal. no.5, avialible at: http://archaeology.kiev.ua/journal/050901/gav rilenko.htm(accessed February 20, 2012)

2. Ремесло эпохи энеолита-бронзы на Украине / [Березанская С.С., Цвек Е.В., Клочко В.И. Ляшко С.Н.] – К.: Наукова думка, 1994. – 189 с.

Berezanskaya, S.S., Tsvek, Ye.V., Klochko, V.I. and Lyashko, S.N. (1994), Remeslo epokhi eneolita-bronzy na Ukraine [Handicraft of the Chalcolithic-Bronze Age in Ukraine], Naukova dumka, Kiev, Ukraine.

3. Шарафутдинова И.Н. Хозяйство племен сабатиновской культуры / И.Н. Шарафутдинова // Первобытная археология. Материалы и исследования: [сб. науч. трудов]. – К.: Наукова думка, 1989. – С. 168–179.

Sharafutdinova, I.N. (1989), “Economy of the tribes of sabatinovskaya culture”, Pervobytnaya arkheologiya. Materialy i issledovaniya [Primordial archeology. Materials and Investigations], sci. collected articles, Naukova dumka, Kiev, Ukraine, pp. 168–179.

4. Справочник по петрографии Украины. Магматические и метаморфические породы / [Усенко И.С., Есипчук К.Е., Личак И.Л. и др.]; под. ред. И.С. Усенко. – К.: Наукова думка, 1975. – 579 с.

Usenko, I.S., Yesipchuk, K.Ye. and Lichak, I.L. (1975), Spravochnik po petrografii Ukrainy. Magmaticheskiye i metamorficheskiye porody [Reference book on the Petrography of Ukraine. Igneous and Metamorphic Rocks], Naukova dumka, Kiev, Ukraine.

5. Усенко И.С. Архейские матабазиты и ультрабазиты Украинского кристаллического массива / Усенко И.С. – К.: Изд-во АН УССР, 1953. – 100 с.

Usenko, I.S. (1953), Arkheyskiye metabazity i ultrabazity Ukrainskogo kristallicheskogo massiva [Archaean Metabasites and Ultrabsites of Ukrainian Crystalline Massif], Izd. AN USSR, Kiev, Ukraine.

6. Половинкина Ю.И. Тальковые сланцы Кривого Рога, их генезис и стратиграфическое положение / Ю.И. Половинкина // Петрографический сборник ВСЕГЕИ. – 1955. – №1. – С. 5–42.

Polovinkina, Yu.I. (1955), “Talc schists of Krivoy Rog, their genesis and stratigraphic position”, Petrograficheskiy sbornik VSEGEI. no.1, pp. 5–42.

7. Минералогия Криворожского бассейна / [Лазаренко Е.К., Гершойг Ю.Г., Бучинская Н.И. и др.]; под ред. Е.К. Лазаренко. – К.: Наукова думка, 1977. – 544 с.

Lazarenko, Ye.K., Gershoyg, Yu.G. and Buchinskaya, N.I. (1977), Mineralogiya Krivorozhskogo basseyna [Mineralogy of Krivoy Rog Basin], Naukova dumka, Kiev, Ukraine.

8. Минералогия Приазовья / [Лазаренко Е.К., Лавриненко Л.Ф., Бучинская Н.И. и др.]; под ред. Е.К. Лазаренко. – К.: Наукова думка, 1980. – 432 с.

Lazarenko, Ye.K., Lavrinenko, L.F., and Buchinskaya, N.I. (1980), Mineralogiya Priazovya [Mineralogy of Transazovia], Naukova dumka, Kiev, Ukraine.

9. Петрунь В.Ф. Петрография и некоторые проблемы материала каменных литейных форм эпохи поздней бронзы из Северного Причерноморья / В.Ф. Петрунь // Памятники эпохи бронзы юга Европейской части СССР. – К.: Наукова думка, 1967. – С. 185–194.

Petrun, V.F. (1967), “Petrography and some issues of stone molds material of the Late Bronze Age from Northern Prychernomorye”, Pamiatniki epokhi bronzy yuga Yevropeyskoy chasti SSSR [Bronze Age Archeological Sites of the South European Part of the USSR], Naukova dumka, Kiev, Ukraine, pp. 185–194.

2012_5_nikiten
2013-10-17  375.63 KB  1528

• Наступна >