Науковий вісник НГУ

Інформативність показників магнетизму ґрунтового покриву при вирішенні екологічних задач

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 1

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Екологічна безпека, охорона праці

Останнє оновлення: 21 липня 2014

Опубліковано: 23 грудня 2013

Перегляди: 5901

Aвтори:

О.І. Меньшов, кандидат геологічних наук, Київський національний університет ім. Т. Шевченка, науковий співробітник геологічного факультету, м.Київ, Україна

Реферат:

Найбільш вивченою сферою дослідження інформативності показників магнетизму ґрунтового покриву є природоохоронна галузь. Даний напрям нерідко називають екомагнетизмом. Серед основних завдань – картування забруднених ґрунтів як індикатора техногенного та антропогенного навантаження на територію. Основними об’єктами, що забруднюють навколишнє середовище та при цьому є небезпечні для життя людини, а також фіксуються магнітними методами, виступають важкі метали й деякі інші хімічні сполуки.

Мета. Вивчення магнітних властивостей ґрунтів, забруднених унаслідок техногенного впливу на територію різних джерел.

Методика. Польовий етап робіт включає еколого-ґрунтознавчі роботи, вимірювання об’ємної магнітної сприйнятливості польовими капаметрами, відбір зразків ґрунтів. Лабораторні дослідження складаються з вимірювання питомої магнітної сприйнятливості лабораторними капаметрами типу AGICO, MS-2, вимірювання намагніченості, магнітної жорсткості, параметрів петлі гістерезису за допомогою рок-генератора та спеціальної магнітометричної апаратури, визначення елементного складу, електронна магнітна мікроскопія. Останнім етапом виступає комплексний аналіз та інтерпретація отриманої інформації.

Результати. Наведені результати вивчення ма-гнітних властивостей забруднених ґрунтів урбанізованих регіонів України, продемонстровані приклади екомагнітних досліджень за кордоном. Виявлено, що магнітна сприйнятливість заражених ґрунтових покривів – урбаноземів, може підвищуватися в багато разів у верхніх гумусних горизонтах. Вивчення магнітної мінералогії показує, що у процесі високотемпературних реакцій відбувається формування нових магнітних частинок величиною до 10 мкм (РМ частинки). Відзначені високі коефіцієнти кореляції між магнітною сприйнятливістю та вмістом у заражених ґрунтах свинцю, цинку, міді.

Наукова новизна. Встановлений зв’язок між магнітною сприйнятливістю й техногенним навантаженням на урбанізовані території України. Важкі метали часто приклеюються до поверхні феромагнетиків, потрапляють до структури їх кристалічної решітки у процесі високотемпературних техногенних процесів, а потім ці сполуки накопичуються у ґрунтах.

Практична значимість. Наступні дослідження інформативності магнетизму ґрунтів в екології пов’я-
зуються із розробкою оптимальної технології картування ґрунтових покривів урбанізованих територій магнітними методами. Екомагнітне дослідження є експресною, дешевою та високоефективною технологією оцінки техногенного впливу на навколишнє середовище.

Список літератури / References:

1. Меньшов А.И. Магнетизм почв Украины / А.И. Меньшов, А.В. Сухорада // Науковий вісник НГУ – 2012. – № 1(127). – С. 15–22.

Menshov, A.I. and Sukhorada, A.V. (2012), “Soil magnetism of Ukraine”, NaukovyiVisnykNatsionalnohoHirnychohoUniversytetu, no. 1(127), pp. 15–22.

2. Меньшов А.И. Информативность показателей магнетизма почвенного покрова при решении агрогеофизических и почвоведческих задач / А.И. Меньшов, А.В. Сухорада, А.В. Круглов // Науковий вісник НГУ – 2012.– № 3(129). – С. 7–13.

Menshov, A.I., Sukhorada, A.V. and Kruglov, A.V. (2012), “Informational content of the soil magnetism indicators for solving agrogeophysics and soil science tasks”, NaukovyiVisnykNatsionalnohoHirnychohoUniversytetu, no. 3(129), pp. 7–13.

3. Spassov, S., Egli, R., Heller, F., Nourgaliev, D.K., Nannam, J. (2004), “Magnetic quantification of urban pollution sources in atmospheric particulate matter”, Geoph. J. Int., no. 159, pp. 555–564.

4. Blundell, A., Hannam, J.A., Dearing, J.A., Boyle, J.F. (2009), “Detecting atmospheric pollution in surface soils using magnetic measurements: A reappraisal using an England and Wales database”, EnvironmentalPollution, no. 157, pp. 2878–2890.

5. Полевой определитель почв. – М.: Почвенный ин-т им. В.В. Докучаева, 2008. – 182 с.

Polevoy opredelitel pochv [Field Soils Qualifier]. (2008),V.V. Dokuchaev Soil Inst., Moscow, Russia.

6. Почва, город, экология / [под общей ред. акад. РАН Г.В. Добровольского]. – М.: Фонд „За экономическую грамотность“, 1997. – 320 с.

Dobrovolskiy, G.V. (1997), Pochva, gorod, ekologiya [Soil, Sity, Ecology], Fond “Za ekonomicheskuyu gramotnost”, Moscow, Russia.

7. Hanesch, M., Scholger, R., Rey, D. (2003), “Mapping dust distribution around an industrial site by measuring parameters of tree leaves”, AtmosphericEnvironment, no. 37, pp. 5125–5133.

8. Spiteri, C., Kalinski, V., Rösler, W., Hoffmann, V., Appel, E. and Magprox team (2005), “Magnetic screening of a pollution hotspot in the Lausitz area, Eastern Germany: correlation analysis between magnetic proxies and heavy metal contamination in soils”, Environmental Geology, no. 49, pp. 1–9.

9. Blaha, U., Appel, E., Stanjek, H. (2008), “Determination of anthropogenic boundary depth in industrially polluted soil and semi-quantification of heavy metal loads using magnetic susceptibility”,  Environmental Pollution, no. 156, pp. 278–289.

10. Canbay, M., Aydin, A., Kurtulus, C. (2010), “Magnetic susceptibility and heavy-metal contamination in topsoils along the Izmit Gulf coastal area and IZAYTAS (Turkey)”, Journal of Applied Geophysics, no. 70, pp. 46–57.

2013_6_menshov
2014-07-21  538.46 KB  1420

• < Попередня
• Наступна >