Науковий вісник НГУ

Оптимальні параметри вибухового руйнування в умовах кар’єру Бен Азуз на основі досліджень міцності вапнякової породи

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №3 2024

Останнє оновлення: 08 липня 2024

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 1142

Authors:

Г. Махталі*, orcid.org/0009-0006-6787-496X, Факультет гірничої справи, металургії та матеріалознавства Національної вищої школи технологій та інженерії, м. Аннаба, Алжир; Лабораторія гірництва, металургії та матеріалознавства «L3M» Національної вищої школи технологій та інженерії, м. Аннаба, Алжир; Кафедра гірничої справи, Університет Баджі Мохтар, м. Аннаба, Алжир, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

A. Хафсауі, orcid.org/0000-0002-1720-9527, Кафедра гірничої справи, Університет Баджі Мохтар, м. Аннаба, Алжир

З. Мездуд, orcid.org/0009-0004-8569-7333, Кафедра математики, Університет Баджі Мохтар, м. Аннаба, Алжир; Лабораторія ймовірностей і статистики «LAPS», Університет Баджі Мохтар, м. Аннаба, Алжир

A. Буслама, orcid.org/0009-0004-5218-7708, Архітектурний факультет, Університет Баджі Мохтар, м. Аннаба, Алжир

A. Ідрес, orcid.org/0000-0001-8029-0930, Кафедра гірничої справи, Університет Баджі Мохтар, м. Аннаба, Алжир

* Corresponding author e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2024, (3): 012 - 018

https://doi.org/10.33271/nvngu/2024-3/012

Abstract:

Мета. У цій роботі акцентується увага на важливості врахування оцінки властивостей міцності вапнякової породи в умовах кар’єру Бен Азуз. Мета – досягнення оптимальної якості вибухового руйнування, ґрунтуючись на інформації про петрофізичні й механічні характеристики породи.

Методика. Були розроблені моделі для оцінки фізико-механічних властивостей вапнякової породи. Моделі базуються на результатах багатьох лабораторних випробувань петрофізичними й механічними методами. Був проведений статистичний аналіз простих і множинних регресійних рівнянь.

Результати. Лінійні моделі регресії мають вищий передбачуваний успішний відсоток, як і очікувалося. Найкраща модель для оцінки міцності гірської породи при стисканні (UCS, випробування на необмежений стиск) на основі простої регресії – це модель, що містить швидкість P-хвиль як незалежну змінну з коефіцієнтом детермінації R² рівним 0,81 та значенням P-рівня  0,000000003.

Наукова новизна. Щоб вигідно використати величезні резерви в умовах кар’єру Бен Азуз, ураховуючи відсутність оцінки фізико-механічних характеристик породи, було проведено ряд тестів у лабораторії гірничої механіки політехнічного факультету в місті Монс у Бельгії та дана оцінка міцності вапнякової породи.

Практична значимість. Глибоке розуміння фізичних і механічних властивостей гірського масиву, а також механізму вибухового руйнування гірської породи, є важливим кроком, що слід робити поетапно з урахуванням розвитку гірничих робіт з метою мінімізації несприятливих умов під час вибухового руйнування та отримання його оптимальної результативності.

Ключові слова: кар'єр Бен Азуз, Алжир, міцність на стискання, багатофакторна регресія, вибухове руйнування, стійкість до ударів

References.

1. Hu, H., Lu, W., Yan, P., Chen, M., Gao, Q., & Yang, Z. (2020). A new horizontal rock dam foundation blasting technique with a shock-reflection device arranged at the bottom of vertical borehole. European Journal of Environmental and Civil Engineering, 24(4), 481-499. https://doi.org/10.1080/19648189.2017.1399168.

2. Wang, J., Yin, Y., & Esmaieli, K. (2018). Numerical simulations of rock blasting damage based on laboratory-scale experiments. Journal of Geophysics and Engineering, 15(6), 2399-2417. https://doi.org/10.1088/1742-2140/aacf17.

3. Chouaf, I., Lamouri, B., Bouabsa, L., Chouabbi, A., & Fagel, N. (2018). Caractérisation minéralogique et physico-chimique des formations argileuses sous numidienne de la région d’Azzaba (NE Algérie). Courrier du savoir, 621-632.

4. Rezaei, M., Davoodi, P. K., & Najmoddini, I. (2019). Studying the correlation of rock properties with P-wave velocity index in dry and saturated conditions. Journal of Applied Geophysics, 169, 49-57. https://doi.org/10.1016/j.jappgeo.2019.04.017.

5. Anastasio, S., Fortes, A. P. P., Kuznetsova, E., & Danielsen, S. W. (2016). Relevant petrological properties and their repercussions on the final use of aggregates. Energy Procedia, 97, 546-553. https://doi.org/10.1016/j.egypro.2016.10.073.

6. Stan-Kłeczek, I., & Idziak, A. F. (2017). The changes of P-wave velocity of rock samples over time. Procedia engineering, 191, 483-487. https://doi.org/10.1016/j.proeng.2017.05.207.

7. Aladejare, A. E. (2021). Characterization of the petrographic and physicomechanical properties of rocks from Otanmäki, Finland. Geotechnical and Geological Engineering, 39(3), 2609-2621. https://doi.org/10.1007/s10706-020-01648-0.

8. El-Aal, A. A., Zakhera, M., Al Saiari, M., & Tolba, A. (2021). Determination of the geomechanical and chemical properties of carbonate rocks along Najran, Sharourah District, Saudi Arabia: implications for construction and industrial purposes. Arabian Journal of Geosciences, 14(17), 1694. https://doi.org/10.1007/s12517-021-08135-7.

9. Aydin, A. (2014). Upgraded ISRM Suggested Method for Determining Sound Velocity by Ultrasonic Pulse Transmission Technique. Rock Mechanics and Rock Engineering, 47(1), 255-259. https://doi.org/10.1007/s00603-013-0454-z.

10. De Micheaux, P. L., Drouilhet, R., & Liquet, B. (2014). Présentation du logiciel R. In Le logiciel R. collection statistique et probabilités appliquées, (pp. 1-29). Springer, Paris. https://doi.org/10.1007/978-2-8178-0535-1_1.

11. Castro-Filgueira, U., Alejano, L. R., Arzúa, J., & Ivars, D. M. (2017). Sensitivity Analysis of the Micro-Parameters Used in a PFC Analysis Towards the Mechanical Properties of Rocks. Procedia Engineering, 191, 488-495. Elsevier. https://doi.org/10.1016/j.proeng.2017.05.208.

12. Briševac, Z., Hrženjak, P., & Buljan, R. (2016). Models for estimating uniaxial compressive strength and elastic modulus. Građevinar, 68(01), 19-28. https://doi.org/10.14256/JCE.1431.2015.

13. Aladejare, A. E., Akeju, V. O., & Wang, Y. (2022). Data-driven characterization of the correlation between uniaxial compressive strength and Youngs’ modulus of rock without regression models. Transportation Geotechnics, 32, 100680. https://doi.org/10.1016/j.trgeo.2021.100680.

• < Попередня
• Наступна >