Науковий вісник НГУ

Стохастичні моделі режимів праці та відпочинку

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №1 2024

Останнє оновлення: 04 березня 2024

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 1918

Authors:

А.П.Бочковський*, orcid.org/0000-0002-4166-3148, Національний університет «Одеська політехніка», м. Одеса, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

* Автор-кореспондент e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2024, (1): 114 - 121

https://doi.org/10.33271/nvngu/2024-1/114

Abstract:

Мета. Розробити стохастичні моделі для визначення тривалості режиму праці та відпочинку, що забезпечують захист працівника від виникнення професійних небезпек і високий рівень продуктивності праці протягом робочої зміни.

Методика. Аналіз наукової літератури – для визначення мети і завдань дослідження; методи формалізації – для опису характеристики, динаміки та станів випадкових процесів накопичення й позбавлення від наслідків негативного впливу шкідливих виробничих факторів, що відбуваються в організмі працівника в рамках режимів праці та відпочинку; методи теорії напівмарковських процесів, теорій надійності й відновлення – для побудови стохастичних моделей режимів праці й відпочинку, визначення умови та ймовірності сталого режиму їх функціонування.

Результати. Розроблені стохастичні моделі, що дозволяють визначати такі тривалості режимів праці, у моменти завершення яких, з високою ймовірністю, рівень накопичення наслідків негативного впливу шкідливих виробничих факторів в організмі працівника не перевищить установлених гранично-допустимих значень. Та такі тривалості режимів відпочинку, у моменти завершення яких зазначений рівень (теж із високою ймовірністю) буде нульовим. Визначені умову забезпечення сталого функціонування зазначених режимів протягом усього терміну трудової діяльності працівника на робочому місці.

Наукова новизна. Уперше запропоновано підхід для розробки режимів праці й відпочинку на робочих місцях, що, на відміну від інших, базується на визначенні ймовірності рівнів накопичення наслідків негативного впливу шкідливих виробничих факторів в організмі працівника в моменти завершення цих режимів, з урахуванням реальних випадкових і динамічних характеристик такого впливу. Що, у свою чергу, дозволяє забезпечити захист працівника як від виникнення нещасних випадків, обумовлених настанням стану втоми, так і від професійних захворювань.

Практична значимість. Запропонований підхід дозволяє підвищити економічну ефективність роботи підприємства шляхом забезпечення високого рівня продуктивності праці, що досягається за рахунок можливості одночасної розробки максимально можливих за тривалістю режимів праці та мінімально можливих за тривалістю режимів відпочинку, які, із високою ймовірністю, виключають розвиток і настання у працівника стану втоми та професійних захворювань.

Ключові слова: охорона праці, режим праці та відпочинку, професійні захворювання, шкідливі виробничі фактори

References.

1. International Labour Organization (ILO) (2019). Safety and Health at the heart of the Future of Work: Building on 100 years of experience (Report, Geneva). Retrieved from https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---dgreports/---dcomm/documents/publication/wcms_686645.pdf.

2. Burgard, S. A., & Lin, K. Y. (2013). Bad Jobs, Bad Health? How Work and Working Conditions Contribute to Health Disparities. The American behavioral scientist, 57(8), 1105-1127. https://doi.org/10.1177/0002764213487347.

3. Holinko, V., Cheberiachko, I., Symanovych, H., & Kicki, J. (2019). Designing the half-masks of filter respirators for workers of mining enterprises. E3S Web Conf.: Ukrainian School of Mining Engineering – 2019, 123, 01001. https://doi.org/10.1051/e3sconf/201912301001.

4. Bochkovskуi, A. P. (2020). Improvement of risk management principles in occupational health and safety. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (4), 94-104. https://doi.org/10.33271/nvngu/2020-4/094.

5. Xu, S., & Hall, N. G. (2021). Fatigue, personnel scheduling and operations: Review and research opportunities. European Journal of Operational Research, 295(3), 807-822. https://doi.org/10.1016/j.ejor.2021.03.036.

6. Gawron, V. J. (2016). Overview of self-reported measures of fatigue. The International Journal of Aviation Psychology, 26(3-4), 120-131. https://doi.org/10.1080/10508414.2017.1329627.

7. Yi, W., & Chan, A. P. C. (2013). Optimizing work–rest schedule for construction rebar workers in hot and humid environment. Building and Environment, 61, 104-113. https://doi.org/10.1016/j.buildenv.2012.12.012.

8. Chan, A. P. C., Yi, W., Wong, D. P., Yam, M. C. H., & Chan, D. W. M. (2012). Determining an optimal recovery time for construction rebar workers after working to exhaustion in a hot and humid environment. Building and Environment, 58, 163-171. https://doi.org/10.1016/j.buildenv.2012.07.006.

9. Chan, A. P. C., Yam, M. C. H., Chung, J. W. Y., & Yi, W. (2012). Developing a heat stress model for construction workers. Journal of Facilities Management, 10(1), 59-74. https://doi.org/10.1108/14725961211200405.

10. Jaber, M. Y., & Neumann, W. P. (2010). Modelling worker fatigue and recovery in dual-resource constrained systems. Computers & Industrial Engineering, 59(1), 75-84. https://doi.org/10.1016/j.cie.2010.03.001.

11. Jamshidi, R. (2019). Stochastic human fatigue modeling in production systems. Journal of Industrial and Systems Engineering, 12(1), 270-283. ISSN: 1735-8272.

12. Hooda, D. S., & Raich, Vivek (2022). Fuzzy Logic Models and Fuzzy Control. An Introduction. Oxford, U.K.: Alpha Science International Ltd. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/362325701_Fuzzy_Logic_Models_and_Fuzzy_Control_An_Introduction, ISBN: 978-1-78322-326-5.

13. Golinko, V., Cheberyachko, S., Deryugin, O., Tretyak, O., & Dus­matova, O. (2020). Assessment of the Risks of Occupational Diseases of the Passenger Bus Drivers. Safety and Health at Work, 4(11), 543-549. https://doi.org/10.1016/j.shaw.2020.07.005.

14. Pega, F., Náfrádi, B., Momen, N. C., Ujita, Y., Streicher, K. N., Prüss-Üstün, A. M., …, & Woodruff, T. J. (2021). Global, regional, and national burdens of ischemic heart disease and stroke attributable to exposure to long working hours for 194 countries, 2000–2016: A systematic analysis from the WHO/ILO Joint Estimates of the Work-related Burden of Disease and Injury. Environment International, 154, 106595. https://doi.org/10.1016/j.envint.2021.106595.

15. GBD 2015 Mortality and Causes of Death Collaborators (2016). Global, regional, and national life expectancy, all-cause mortality, and cause-specific mortality for 249 causes of death, 1980–2015: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2015. Lancet (London, England), 388(10053), 1459-1544. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(16)31012-1.

16. Hämäläinen, P., Takala, J., & Kiat, Tan Boon (2017). Global Estimates of Occupational Accidents and Work-related Illnesses 2017 (Workplace Safety and Health Institute). Retrieved from: https://www.icohweb.org/site/images/news/pdf/Report%20Global%20Estimates%20of%20Occupational%20Accidents%20and%20Work-related%20Illnesses%202017%20rev1.pdf.

17. Caldwell, J. A., Caldwell, J. L., Thompson, L. A., & Lieberman, H. R. (2019). Fatigue and its management in the workplace. Neuroscience & Biobehavioral Reviews, 96, 272-289. https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2018.10.024.

18. Bochkovskуi, A. P. (2021). Elaboration of stochastic models to comprehensive evaluation of occupational risks in complex dynamic systems. Journal of Achievements in Materials and Manufacturing Engineering, 104(1), 31-41. https://doi.org/10.5604/01.3001.0014.8484.

19. Sheahan, P. J., Diesbourg, T. L., & Fischer, S. L. (2016). The effect of rest break schedule on acute low back pain development in pain and non-pain developers during seated work. Applied Ergonomics, 53(A), 64-70. https://doi.org/10.1016/j.apergo.2015.08.013.

20. Vassiliou, P.-C., & Andreas, C. Georgiou (2021). Markov and Semi-markov Chains, Processes, Systems and Emerging Related Fields. MDPI. https://doi.org/10.3390/books978-3-0365-2399-6.

21. Ibe, O.C. (2013). Markov Processes for Stochastic Modeling, (2 ^nd ed.). Elsevier. https://doi.org/10.1016/C2012-0-06106-6.

22. Bochkovskyi, A. P., & Sapozhnikova, N. Yu. (2021). Development of system of automated occupational health and safety management in enterprises. Journal of Achievements in Materials and Manufacturing Engineering, 107(1), 28-41. https://doi.org/10.5604/01.3001.0015.2454.

23. Bochkovskуi, A. P., & Sapozhnikova, N. Yu. (2019). Minimization of the “human factor” influence in Occupational Health and Safety. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (6), 95-106. https://doi.org/10.29202/nvngu/2019-6/14.

• < Попередня
• Наступна >