Науковий вісник НГУ

Про матеріал кам’яних блоків кромлеха-крепіди Новоолександрівcького кургану

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №2 2022

Останнє оновлення: 17 серпня 2022

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 1802

Authors:

І.С.Нікітенко, orcid.org/0000-0003-4207-2427, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна, e‑mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Д.Л.Тесленко, orcid.org/0000-0001-6543-1547, Дніпровська археологічна експедиція Державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України, м. Дніпро, Україна

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2022, (2): 005 - 010

https://doi.org/10.33271/nvngu/2022-2/005

Abstract:

Мета. Визначення гірських порід, що були використані при побудові мегалітичної споруди середини IV тис. до н. е. в с. Новоолександрівка (Дніпропетровська область, Україна), а також встановлення місць їх імовірного походження.

Методика. Дослідження було виконане методом порівняльного мінералого-петрографічного аналізу у шліфах будівельного каміння й гірських порід із відслонень у долинах річок Мокра Сура та Дніпро. Хімічний склад петрографічно ідентичних порід також був порівняний за допомогою рентгенофлуоресцентного аналізу.

Результати. Було досліджено 9 зразків будівельного каміння, що представляли всі відміни гранітоїдів, використаних при спорудженні кромлеха-крепіди Новоолександрівського кургану «Сура-Оба». У результаті проведеного дослідження було встановлено, що вони представлені плагіогранітами (тронд’ємітами), тоналітами, гранітогнейсами, мігматитами й пегматитами. Також у деяких гранітоїдах містяться невеликі ксеноліти біотитового гнейсу. Усі зазначені породи характерні для проявів сурського та дніпропетровського комплексів плагіогранітоїдів, поширених у долині р. Мокра Сура – правої притоки р. Дніпро, де безпосередньо розташована пам’ятка. Гранітоїди з масивною текстурою, найімовірніше, були доставлені із проявів, що знаходяться вище за течією р. Мокра Сура в районі с. Сурсько-Литовське. Мігматити та гнейсоподібні граніти проявлені як нижче, так і вище за течією ріки від с. Новоолександрівка.

Наукова новизна. Уперше за допомогою мінералого-петрографічного аналізу було досліджено будівельне каміння мегалітичної споруди, виявленої при розкопках кургану «Сура-Оба» в с. Новоолександрівка (Дніпропетровська область, Україна), а також встановлені ймовірні місця його видобутку.

Практична значимість. Отримані результати можуть бути використані при проведенні наукових досліджень з історії та археології, а також у науково-популярних працях й екскурсійній діяльності.

Ключові слова: будівельне каміння, петрографія, кромлех, курган, енеоліт, с. Новоолександрівка, Україна

References.

1. Pearson, M., Pollard, J., Richards, C., Welham, K., Casswell, C., French, C., ..., & Ixer, R. (2019). Megalith quarries for Stonehenge’s bluestones. Antiquity, 93(367), 45-62. https://doi.org/10.15184/aqy.2018.111.

2. Ixer, R., Bevins, R., Pirrie, D., Turner, P., & Power, M. (2020). No provenance is better than wrong provenance: Milford Haven and the Stonehenge sandstones. Wiltshire Archaeological and Natural History Magazine, 113, 1-15. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/341576226_’No_provenance_is_better_than_wrong_provenance’_Milford_Haven_and_the_Stonehenge_sandstones.

3. Bevins, R.E., Pirrie, D., Ixer, R.A., O`Brien, H., Pearson, M.P., Power, M.R., & Shail, R.K. (2020). Constraining the provenance of the Stonehenge “Altar Stone”: evidence from automated mineralogy and U–Pb zircon age dating. Journal of Archaeological Sciences, 120. https://doi.org/10.1016/j.jas.2020.105188.

4. Nash, D. J., Ciborowski, T. J. R., Darvill, T., Parker Pearson, M., Ullyott, J. S., ..., & Wilkinson, N. (2021). Petrological and geochemical characterisation of the sarsen stones at Stonehenge. PLoS ONE, 16(8), e0254760. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0254760.

5. Boaventura, R., Moita, P., Pedro, J., Mataloto, R., Almeida, L., Nogueira, P., …, & Ribeiro, S. (2020). Moving megaliths in the Neolithic – a multi analytical case study of dolmens in Freixo-Redondo. Megaliths and Geology, MEGA-TALKS 2, 19-20 November 2015 (Redondo, Portugal), 1-24. Retrieved from https://repositorio.ul.pt/bitstream/10451/44175/1/Moving%20megaliths%20in%20the%20Neolithic%20-%20a%20multi%20analytical%20case%20study.pdf.

6. Nikitenko, I. S., Suprunenko, O. B., & Kutsevol, M. L. (2018). Petrographic research of the Eneolithic-Bronze Age stone stelae from Poltava Museum of Local Lore, Journal of Geology, Geography and Geoecology, 1(27), 108-115. https://doi.org/10.15421/111836.

7. Sukach, V. V. (2014). Mezoarchean greenstone structures of the Middle Dnipro area of the Ukrainian Shield: stratigraphic sections, substance composition and age correlation. Mineralogical Journal, 2(36), 77-91. Retrieved from http://mineraljournal.org.ua/sites/ default/files/sites/default/files/MJ_2_2014.pdf.

8. Shcherbakov, I. B. (2005). Petrology of the Ukrainian Shield. ZUKC, Lviv. Retrieved from https://www.geokniga.org/bookfiles/geokniga-scherbakov.pdf.

9. Sukach, V., Kurylo, S., & Grinchenko, O. (2016). Tonalite-throndemite-granodiorite (TTG) associations of the Middle Dnieper Archean craton. Visnyk Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 1(72), 20-27. https://doi.org/10.17721/1728-2713.72.03.

10. Nikitenko, I., & Kutsevol, M. (2018). The Material Provenance of Medieval Stone Babas from the Collection of the Dnipropetrovsk Historical Museum, Archaeometry, 6(60), 1135-1152. https://doi.org/10.1111/arcm.12382.

• Наступна >