Науковий вісник НГУ

Оцінка забруднення відкладень у річці Ситниця важкими металами на основі показників забруднення

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №6 2021

Останнє оновлення: 29 грудня 2021

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 4092

Authors:

Мілаім Садіку, orcid.org/0000-0002-9387-8124, Факультет харчових технологій, Університет Митровиці «Іса Болетіні», м. Митровиця, Республіка Косово, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Менсур Кельменді, orcid.org/0000-0001-7002-2406, Факультет харчових технологій, Університет Митровиці «Іса Болетіні», м. Митровиця, Республіка Косово, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Садія Кадріу, orcid.org/0000-0001-6223-3342, Факультет харчових технологій, Університет Митровиці «Іса Болетіні», м. Митровиця, Республіка Косово, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2021, (6): 129 - 136

https://doi.org/10.33271/nvngu/2021-6/129

Abstract:

Мета. Показати вплив полігону індустріального парку Митровиці на забруднення річки Ситниця за допомогою аналізу донних відкладень. Із цією метою для оцінки рівня забруднення та екологічного впливу використовувалися індикатори забруднення: індекс геонакопичення, коефіцієнт забруднення, ступінь забруднення й модифікований ступінь забруднення, коефіцієнт збагачення, показник потенційного екологічного ризику, індекс концентрації забруднення.

Методика. Для відбору проб донних наносів використовувався стандартний метод ISO 5667-15:2009. У той же час стандартний метод ISO 11885:2007 використовувався для визначення вибраних елементів за допомогою оптико-емісійної спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою (ICP-OES). У цьому розрахунку показників забруднення використовувалися аналітичні методи.

Результати. З отриманих результатів можна дійти невтішного висновку, що концентрації важких металів у донних відкладеннях річки Ситниця перевищують допустимі значення. За нашими оцінками, вплив полігону на забруднення річки Ситниця є незаперечним.

Наукова новизна. У статті представлені нові дані щодо впливу полігону індустріального парку Митровиці на забруднення річки Ситниця та, відповідно, на її екологічний стан. Висновки ґрунтуються на результатах аналізу проб і їх порівнянні з допустимими значеннями для відкладень. Забруднення також впливає на харчовий ланцюжок, оскільки вода цієї річки використовується для зрошення садів, а також у річці ведеться лов риби.

Практична значимість. Слід взяти до уваги, що зміст і проблематика, порушені в цій статті, є актуальними та становлять значний інтерес для тих, хто займається цим питанням.

Ключові слова: важкі метали, індикатори забруднення, річка Ситниця, забруднення відкладень

References.

1. Kadriu, S., Sadiku, M., Kelmendi, M., & Sadriu, E. (2020). Studying the heavy metals concentration in discharged water from the Trepça Mine and flotation, Kosovo. Mining of Mineral Deposits, 14(4), 47-52. https://doi.org/10.33271/mining14.04.047.

2. Ibishi, G., Yavuz, M., & Genis, M. (2020). Underground mining method assessment using decision-making techniques in a fuzzy environment: case study, Trepça mine, Kosovo. Mining of Mineral Deposits, 14(3), 134-140. https://doi.org/10.33271/mining14.03.134.

3. Malanchuk, Z., Malanchuk, Y., Korniyenko, V., & Ignatyuk, I. (2017). Examining features of the process of heavy metals distribution in technogenic placers at hydraulic mining. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(10(85)), 45-51. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.92638.

4. Aben, E. K., Rustemov, S. T., Bakhmagambetova, G. B., & Akh­met­khanov, D. (2019). Enhancement of metal recovery by activation of leaching solution. Mining Informational and Analytical Bulletin, 12, 169-179. https://doi.org/10.25018/0236-1493-2019-12-0-169-179.

5. Sadiku, M., Kadriu, S., Kelmendi, M., & Latifi, L. (2021). Impact of Artana mine on heavy metal pollution of the Marec river in Kosovo. Mining of Mineral Deposits, 15(2), 18-24. https://doi.org/10.33271/mining15.02.018.

6. Sadiku, M. (2011). The influence of the tailing in the Industrial Park in Mitrovica on polluting of Sitnica River. Energy, Environment, Devices, Systems, Communications, Computers, 247-251.

7. Guan, J., Wang, J., Pan, H., Yang, C., Qu, J., Lu, N., & Yuan, X. (2018). Heavy metals in Yinma River sediment in a major Phaeozems zone, Northeast China: Distribution, chemical fraction, contamination assessment and source apportionment. Scientific Reports, 8(1), 1-11. https://doi.org/10.1038/s41598-018-30197-z.

8. Hsu, L. C., Huang, C. Y., Chuang, Y. H., Chen, H. W., Chan, Y. T., Teah, H. Y., & Tzou, Y. M. (2016). Accumulation of heavy metals and trace elements in fluvial sediments received effluents from traditional and semiconductor industries. Scientific Reports, 6(1), 1-12. https://doi.org/10.1038/srep34250.

9. Shen, F., Mao, L., Sun, R., Du, J., Tan, Z., & Ding, M. (2019). Contamination Evaluation and Source Identification of Heavy Metals in the Sediments from the Lishui River Watershed, Southern China. International Journal of Environmental Research and Public Health, 16(3), 336. https://doi.org/10.3390/ijerph16030336.

10. Suresh, G., Ramasamy, V., Meenakshisundaram, V., Venkatachalapathy, R., & Ponnusamy, V. (2011). Influence of mineralogical and heavy metal composition on natural radionuclide concentrations in the river sediments. Applied Radiation and Isotopes, 69(10), 1466-1474. https://doi.org/10.1016/j.apradiso.2011.05.020.

11. El-Sayed, S. A., Moussa, E. M. M., & El-Sabagh, M. E. I. (2015). Evaluation of heavy metal content in Qaroun Lake, El-Fayoum, Egypt. Part I: Bottom sediments. Journal of Radiation Research and Applied Sciences, 8(3), 276-285. https://doi.org/10.1016/j.jrras.2015.02.011.

12. Ozkan, E. Y., & Buyukisik, B. (2012). Geochemical and Statistical Approach for Assessing Heavy Metal Accumulation in the Southern Black Sea Sediments. Ekoloji, 21(83), 11-24. https://doi.org/10.5053/ekoloji.2012.832.

13. Salati, S., & Moore, F. (2010). Assessment of heavy metal concentration in the Khoshk River water and sediment, Shiraz, Southwest Iran. Environ Monit Assess, 164, 677-689. https://doi.org/10.1007/s10661-009-0920-y.

14. ZareZadeh, R., Rezaee, P., Lak, R., Masoodi, M., & Ghorbani, M. (2017). Distribution and accumulation of heavy metals in sediments of the northern part of mangrove in Hara Biosphere Reserve, Qeshm Island (Persian Gulf). Soil and Water Research, 12(2), 86-95. https://doi.org/10.17221/16/2016-SWR.

15. Zahra, A., Hashmi, M. Z., Malik, R. N., & Ahmed, Z. (2014). Enrichment and geo-accumulation of heavy metals and risk assessment of sediments of the Kurang Nallah-Feeding tributary of the Rawal LakeReservoir, Pakistan. Science of the Total Environment, 470-471(2014), 925-933. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2013.10.017.

16. Rahman, M. A., & Ishiga, H. (2011). Trace metal concentrations in tidal flat coastal sediments, Yamaguchi Prefecture, southwest Japan. Environmental Monitoring and Assessment, 184(9), 5755-5771. https://doi.org/10.1007/s10661-011-2379-x.

17. Kumar, A., Ramanathan, A. L., Prabha, S., Ranjan, R. K., Ranjan, S., & Singh, G. (2011). Metal speciation studies in the aquifer sediments of Semria Ojhapatti, Bhojpur District, Bihar. Environmental Monitoring and Assessment, 184(5), 3027-3042. https://doi.org/10.1007/s10661-011-2168-6.

18. Islam, M. S., Ahmed, M. K., Raknuzzaman, M., Habibullah Al-Mamun, M., & Islam, M. K. (2015). Heavy metal pollution in surface water and sediment: A preliminary assessment of an urban river in a developing country. Ecological Indicators, 48, 282-291. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2014.08.016.

19. Mandeng, E. P. B., Bidjeck, L. M. B., Bessa, A. Z. E., Ntomb, Y. D., Wadjou, J. W., Doumo, E. P. E., & Dieudonné, L. B. (2019). Contamination and risk assessment of heavy metals, and uranium of sediments in two watersheds in Abiete-Toko gold district, Southern Cameroon. Heliyon, 5(10), e02591. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2019.e02591.

20. Özkan, E. Y. (2012). A new assessment of heavy metal contaminations in an eutrophicated bay (Inner Izmir Bay, Turkey). Turkish Journal of Fisheries and Aquatic Sciences, 12(1), 135-147.

21. Singh, H., Pandey, R., Singh, S. K., & Shukla, D. N. (2017). Assessment of heavy metal contamination in the sediment of the River Ghaghara, a major tributary of the River Ganga in Northern India. Applied Water Science, 7(7), 4133-4149. https://doi.org/10.1007/s13201-017-0572-y.

22. Ahamad, M. I., Song, J., Sun, H., Wang, X., Mehmood, M. S., Sajid, M., & Khan, A. J. (2020). Contamination Level, Ecological Risk, and Source Identification of Heavy Metals in the Hyporheic Zone of the Weihe River, China. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(3), 1070. https://doi.org/10.3390/ijerph17031070.

23. Doabi, S. A., Karami, M., & Afyuni, M. (2019). Heavy metal pollution assessment in agricultural soils of Kermanshah province, Iran. Environmental Earth Sciences, 78(3), 70-78. https://doi.org/10.1007/s12665-019-8093-7.

24. Al-Mur, B. A., Quicksall, A. N., & Al-Ansari, A. M. A. (2017). Spatial and temporal distribution of heavy metals in coastal core sediments from the Red Sea, Saudi Arabia. Oceanologia, 59(3), 262-270. https://doi.org/10.1016/j.oceano.2017.03.003.

25. Huang, Z., Liu, C., Zhao, X., Dong, J., & Zheng, B. (2020). Risk assessment of heavy metals in the surface sediment at the drinking water source of the Xiangjiang River in South China. Environmental Sciences Europe, 32(1). https://doi.org/10.1186/s12302-020-00305-w.

26. Pejman, A., Nabi Bidhendi, G., Ardestani, M., Saeedi, M., & Baghvand, A. (2015). A new index for assessing heavy metals contamination in sediments: A case study. Ecological Indicators, 58, 365-373. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2015.06.012.

27. Delshab, H., Farshchi, P., & Keshavarzi, B. (2017). Geochemical distribution, fractionation and contamination assessment of heavy metals in marine sediments of the Asaluyeh port, Persian Gulf. Marine Pollution Bulletin, 115(1-2), 401-411. https://doi.org/10.1016/j.marpolbul.2016.11.033.

28. Ahamad, M. I., Song, J., Sun, H., Wang, X., Mehmood, M. S., Sajid, M., & Khan, A. J. (2020). Contamination Level, Ecological Risk, and Source Identification of Heavy Metals in the Hyporheic Zone of the Weihe River, China. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(3), 1070. https://doi.org/10.3390/ijerph17031070.

29. Kowalska, J. B., Mazurek, R., Gąsiorek, M., & Zaleski, T. (2018). Pollution indices as useful tools for the comprehensive evaluation of the degree of soil contamination–A review. Environmental Geochemistry and Health, 40(6), 2395-2420. https://doi.org/10.1007/s10653-018-0106-z.

30. Ke, X., Gui, S., Huang, H., Zhang, H., Wang, C., & Guo, W. (2017). Ecological risk assessment and source identification for heavy metals in surface sediment from the Liaohe River protected area, China. Chemosphere, 175, 473-481. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2017.02.029.

• < Попередня
• Наступна >