Науковий вісник НГУ

Петрографічні та мікрофаціальні дослідження Синджарської світи в Базійській антикліналі, регіон Сулейманія (Північний Ірак)

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №6 2021

Останнє оновлення: 29 грудня 2021

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 3779

Authors:

Доа T. Фадхіл, orcid.org/0000-0001-5042-6905, Кафедра цивільного будівництва, Коледж інжинірингу, Університет Самарри, м. Самарра, Ірак

Мустафа A. Сеяб, orcid.org/0000-0003-4711-637X, Кафедра прикладної хімії, Коледж прикладних наук, Університет Самарри, м. Самарра, Ірак, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Абуш Аль-Хадіді, orcid.org/0000-0002-3810-2382, Кафедра економіки нафти та газу, Коледж менеджменту та фінансів, Університет Імам Джафар Аль-Садік, м. Кіркук, Ірак

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2021, (6): 011 - 015

https://doi.org/10.33271/nvngu/2021-6/011

Abstract:

Мета. У роботі досліджується Синджарська світа (верхній палеоцен – нижній еоцен) у межах Базійської антикліналі в регіоні Сулейманія (північний схід Іраку). Фаціальний аналіз ґрунтується на петрографічному дослідженні вапнякових відкладень і є необхідним для визначення їх природи. Опади, що сформували Синджарську свиту, відрізняються високим вмістом скелетних гранул, які включають невелику кількість червоних водоростей і залишків одноклітинних організмів-форамініфер.

Методика. Методика виконання роботи включала два основні аспекти: польові дослідження й лабораторні роботи. Перша частина – польовий опис скельної виїмки й моделювання 10 зразків гірських порід з неї в межах Базійського розрізу. Що стосується другого основного аспекту, то він включав підготовку 10 шліфів для петрографічного вивчення порід Синджарської світи з наступним фаціальним аналізом цих відкладень.

Результати. Мікрофаціальний аналіз показав, що послідовність пластів Синджарської світи складається із трьох основних фацій. Химерна за формою вапнякова фація містить бентосні форамініфери. Фація щільних вапняків містить бентосні форамініфери та червоні водорості, і третя компактна фація химерних за формою вапняків, що містить скам’янілості.

Наукова новизна. Були виділені й досліджені: вапнякова фація, що має химерні форми та містить бентосні форамініфери; фація ущільнених вапняків, що містить бентосні форамініфери та червоні водорості; химерна за формою компактна фація вапняку, що містить бентосні форамініфери. Таким чином, згідно з фаціальним аналізом, Синджарська світа відклалася на відкритому шельфі перед початком формування основного покладу.

Практична значимість. Із Базійської антикліналі були взяті зразки гірських порід для подальшого виготовлення шліфів з метою вивчення фацій цієї антикліналі, що дозволило показати її літостратиграфічний розріз

Ключові слова: петрографічний аналіз, мікрофації, Синджарська світа, Базійська антикліналь, бентосні форамініфери

References.

1. Sharland, P. R., Archer, R., Casey, D. M., Davies, R. B., Hall, S. H., Heward, …, & Simmons, M. D. (2001). The Chrono-Sequence Stratigraphy of the Arabian Plate. GeoArabia Special Publication.

2. Ahmad, K. H. K. (2016). Facies Changes between Kolosh and Sinjar Formations along Zagros Fold–Thrust Belt in Iraqi Kurdistan Region. Journal of Geography and Geology, 8(1). https://doi.org/10.5539/jgg.v8n1p1.

3. Jassim, S. Z., & Goff, J. C. (2006). Geology of Iraq. Dolin, Prague and Moravian Museum, Brno.

4. Buday, T., & Jassim, S. Z. (1987). Tectonism, Magmtism and Metamorphism. In The Reginal Geology of Iraq. Baghdad.

5. Buday, T. (1980). The regional geology of Iraq, stratigraphy and paleography: Dar AI-kutub. Pub1ishing House Mosule, Iraq.

6. Dunham, R. H. (1962). Classification of carbonate rocks according to depositional texture. In Ham, W. E. (Ed.). Classification of carbonate rocks: American Association of Petroleum Geologists Memoir, Vol.1, (pp. 108-121). https://doi.org/10.1306/M1357.

7. Flugel, E. (2010). Microfacies of carbonate rocks-analysis, interpretation and application. Springer, Verlag, Berlin, Heidelberg.

8. Al-Dulaimi, E. K., & Al-Dulaimi, S. I. (2017). A Study of Biostratigraphy of Sinjar Formation in selected sections from northern Iraq. Iraqi Journal of Science, 58(2B), 891-916.

9. Basso, D., Fravega, P., & Vannucci, G. (1996). Fossil and living corallinaceans related to the Mediterranean endemic species Lithophyllum racemes (Lamarck) fossil. Facies, 35, 275-292. https://doi.org/10.1007/BF02536965.

10. Braga, J. C., & Aguirre, J. (1994). Taxonomy of fossil coralline algal species: Neogene Lithophylloideae (Rhodophyta, Corallinaceae) from southern Spain. Review of Palaeobotany and Palynology, 86, 265-285. https://doi.org/10.1016/0034-6667(94)00135-7.

11. Preseut, T. M., Adkins, J. F., & Grotzinez, J. P. (2017). Digenetic Systematic of Carbonate facies of the yate, Capitan and Bell canyon formations, Guadalupe Mountains National Park, (pp. 15-28). Tx. AAPG Houston, Texas.

12. Warren, J. (2000). Dolomite: Occurrence, Evolution, and Economically Important Association. Earth-Science Reviews, 52, 1-81. https://doi.org/10.1016/S0012-8252(00)00022-2.

13. Boggs, S.J. (2006). Principles of Sedimentology and Stratigraphy. (4 ^th ed.). Person Prentic-Hall.

14. Flügel, E. (2004). Microfacies of Carbonate Rocks: Analysis, Interpretation and Applications. Berlin: Springer-Verlag. https://doi.org/10.1007/978-3-662-08726-8.

15. Wilson, J. L. (1975). Carbonate facies in geologic history. Berlin: Springer-Verlag.

16. Henson, F. R. (1950). Cretaceous and tertiary reef Formation and associated sediments in Middle East. AAPG Bulletin, 34, 215-238. https://doi.org/10.1306/3D933ED2-16B1-11D7-8645000102C1865D.

17. Anketell, J. M., & Mriheel, I. Y. (2000). Depositional environment and diagenesis of the Eocene Jdeir Formation, Gabes-Tripoli basin, western offshore, Libya. JPGS, 23, 425-447. https://doi.org/10.1111/j.1747-5457.2000.tb00495.x.

18. Chose, B. K. (1977). Paleoecology of the Cenozoic reefal forminifer and algae-A brief review. Palaeogeography Palaeoclimatology, Paleoecology, 22, 231-256. https://doi.org/10.1016/0031-0182(77)90030-X.

19. Vennin, E., Van Buchem, F. S. P., Joseph, P., Gaumet, F., Marc, S., Rebelle, M., …, & Zijistra, H. (2003). A 3D outcrop analogue model for Ypresian nummulitic carbonate reservoirs: Jebel Ousselat, northern Tunisia. Petroleum Geoscience, 9(2), 145-161. https://doi.org/10.1144/1354-079302-505.

20. Jassim, S. Z., & Buday, T. (2006). Middle Paleocene–Eocene Megasequence (AP 10). In: Jassim, S. Z., & Goff, J. C. (Eds.). Geology of Iraq, (pp.155-167). Dolin, Prague and Moravian Museum, Brno.

21. Numan, N. M. (1997). A plate tectonic scenario for the Phanerozoic succession in Iraq. Iraqi Geological Journal, 30(2), 85-110.

• < Попередня
• Наступна >