Науковий вісник НГУ

Розвиток українських вугільних басейнів як соціально-економічної системи

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Економіка та управління

Останнє оновлення: 10 листопада 2019

Опубліковано: 09 листопада 2019

Перегляди: 2409

Authors:

Г.П.Горбань, кандидат економічних наук, доцент, orcid.org/0000-0001-8081-3287, Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, м. Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

В.Г.Горник, доктор наук з державного управління, доцент, orcid.org/0000-0002-9723-3956, Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, м. Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

С.О.Кравченко, доктор наук з державного управління, доцент, orcid.org/0000-0002-9656-1587, Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, м. Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Abstract:

Мета. Оцінити розвиток територій українських вугільних басейнів як функціонування соціально-економічної системи.

Методика. У дослідженні автори використали методи концептуального узагальнення, порівняння, синтезу та аналізу. Методологічний апарат дослідження дозволив авторам розглянути „Synchro-mining“ модель і модель О. Вагонової, та запропонувати оцінку розвитку територій українських вугільних басейнів як функціонування соціально-економічної системи.

Результати. Економічна ефективність розвитку українських вугільних басейнів залежить від двох основних показників: 1) від запасів вугілля та якості технологій його видобутку; 2) як економічна діяльність впливає на соціальні процеси. Такий підхід дозволяє оцінювати розвиток українських вугільних басейнів як соціально-економічну систему.

За результатами аналізу автори дійшли до наступного:

1. Кількість видобутку вугілля в Україні за останні 42 роки скоротилося в 6,5 раз, із 218 млн т. у 1976 році до 33 млн 286,4 тис. т. у 2018 році.

2. Українську вугільну промисловість не торкнулася четверта промислова революція, відповідно, технології видобутку вугілля відстають від технологій, що використовуються у світовій вугільній промисловості, у середньому, на 20‒30 років.

3. Використання застарілих технологій здійснює негативний вплив на навколишнє середовище, зокрема на літосферу, гідросферу, атмосферу й на здатність біоти до самовідновлення.

4. Фактична монополізація вугільної промисловості, а також відсутність конкуренції на внутрішньому ринку, призвели до порушення розподілу переваг товару й послуг серед населення вугледобувних регіонів. Матеріальне й соціальне забезпечення населення, задіяного у видобутку та переробці вугілля, не відповідає ризикам роботи шахтарів. Соціальні процеси на території вугільних басейнів регресують.

Отримані результати вказують на регрес української вугільної промисловості як соціально-економічної системи.

Наукова новизна. Автори запропонували оцінку розвитку українських вугільних басейнів як функціонування соціально-економічної системи. Аналіз запасів викопного палива й технологій його видобутку з одного боку, і ступінь впливу економічної діяльності на соціальні процеси з іншого боку, дозволяє зробити теоретичні та практичні оцінки економічної ефективності розвитку вугледобувних регіонів України.

Практична значимість. Розгляд видобутку вугілля в українських вугільних басейнах як функціонування соціально-економічної системи відкриває можливість комплексної оцінки ефективності розвитку вугледобувних регіонів. Дослідження пропонує основу для будівництва моделей розвитку вугледобувних регіонів, в яких ураховується техногенне навантаження на регіон, а також вплив економічної діяльності на соціальні процеси. Створення подібних соціально-економічних моделей дозволяє уточнити стратегію розвитку вугледобувних регіонів, зробити теоретичні та практичні оцінки їх розвитку.

References.

1. Haiko, H., Saik, P., & Lozynskyi, V. (2019). The Philosophy of Mining: Historical Aspect and Future Prospect. Philosophy and Cosmology, 22, 76-90. DOI: 10.29202/phil-cosm/22/6.

2. Bazaluk, O. (2019). The Revival of the Notion of Arete in Contemporary Philosophy. Schole, 13(1), 198-207. DOI: 10.25205/1995-4328-2019-13-1-198-207.

3. Krichevsky, S. (2018). Super Global Projects and Environmentally Friendly Technologies Used in Space Exploration: Realities and Prospects of the Space Age. Philosophy and Cosmology, 20, 92-105. DOI: 10.29202/phil-cosm/20/8.

4. 2017 Renewables Global Futures Report(2017). Retrieved from https://www.ren21.net/reports/global-futures-report/

5. Energy and climate change: evidence and analysis(2019). Retrieved from https://www.gov.uk/environment/energy-and-climate-change-evidence-and-analysis

6. Soroka, L., & Syntichenko, O. (2018). Sustainable Development of “Green” Technologies: Legal Protection of the Ambient Air from Pollutants. Advanced Space Law, 2, 70-75. DOI: 10.29202/asl/2018/2/9.

7. Schernikau, L. (2016). Economics of the International Coal Trade. Why Coal Continues to Power the World. Springer International Publishing.

8. Pivniak, H. H., Pilov, P. I., Pashkevych, M. S., & Shashenko, D. O. (2012). Synchro-mining: civilized solution of problems of mining regions’ sustainable operation. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 3, 131-138.

9. Vagonova, O. G., & Volosheniuk, V. V. (2012). Mining enterprises’ economic strategies as derivatives of nature management in the system of social relations. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 2, 127-134.

10. State Informational Geological Fund of Ukraine (2019). Available at: http://geoinf.kiev.ua/

11. Ministry of Energy and Coal Industry of Ukraine(2019). Available at: http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/officialcategory?cat_id=194359.

12. van Hinsbergen, D. J. J., Abels, H. A., Bosch, W., Boekhout, F., Kitchka, A., Hamers, M., & Stephenson, R. A. (2015). Sedimentary geology of the Middle Carboniferous of the Donbas region (Dniepr-Donets basin, Ukraine). Scientific Reports, 5(9099). DOI: 10.1038/srep09099.

13. Poplavsʹkyy, O. (2015). Historical roots of contemporary regional patriotism of Donbas. Humanitarnyy zhurnal, (1-2), 123-133.

14. Liventseva, G. A. (2015). Geological structure peculiarities and development prospects for the Lviv-Volyn basin. Geological journal, 1(350), 35-44.

15. Guliy, V., & Lepigov, G. (2018). Geological, geochemical and isotopic models of methane concentration in the Ukrainian coal basins. Scientific proceedings Faculty of Mechanical Engineering, (1-2), 90-101.

16. Kulish, V. (2015). Brown coal mining in the Dnieper basin. Coal of Ukraine, Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/ugukr_2015_6_5

17. Enerhoreforma. (2019, February 25). In January 2019 Ukraine decreased coal extraction by 1.7 % - to 2.6 million tons. Retrieved from http://reform.energy/news/ukraina-yanvare-2019-snizila-dobychu-uglya-na-17-do-26-mln-tonn-10661

18. Amosha, A. I., Zaloznova, Yu. S., & Cherevatskiy, D. Yu. (2017). Coal industry and hybrid economy: monograph. Institute of Industrial Economics, National Academy of Sciences of Ukraine: Kyiv. Retrieved from http://iie.org.ua/wp-content/uploads/monografiyi/2017/Amosha_Zaloznova_Cherevatsky_2017.pdf

19. Kravchenko, A., & Kyzymenko, I. (2019). The Forth Industrial Revolution: New Paradigm of Society Development or Posthumanist Manifesto. Philosophy and Cosmology, 22, 120-128. DOI:10.29202/phil-cosm/22/10.

20. Malinowska, А., & Hejmanowski, R. (2016). The impact of deep underground coal mining on Earth fissure occurrence. Acta Geodynamica et Geomaterialia, 13(4(184)), 321-330. DOI: 10.13168/AGG.2016.0014.

21. Iziumova, О. (2016). Formation of water-physical properties of soil in recultivated areas. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 1, 85-89.

22. McIvor, A., & Johnston, R. (2016). Miners’ Lung: A History of Dust Disease in British Coal Mining. Routledge.

 повний текст / full article

• Наступна >