Науковий вісник НГУ

Магнетизм ґрунтів України

Рейтинг користувача:  / 2

Деталі

Категорія: Геологічні науки

Останнє оновлення: Вівторок, 19 лютого 2013, 09:24

Опубліковано: П'ятниця, 16 листопада 2012, 11:27

Перегляди: 5703

Автори:

О.І. Меньшов, кандидат геологічних наук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, молодший науковий співробітник геологічного факультету, м. Київ, Україна

А.В. Сухорада, кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, старший науковий співробітник геологічного факультету, м. Київ, Україна

Реферат:

Важливою частиною сучасних детальних магнітометричних досліджень являється вивчення магнетизму грунтового покриву (педомагнетизму). Власне грунти є достатньо магнітними, а у ряді випадків основними приповерхневими об’єктами, які генерують локальні магнітні аномалії. Такі випадки зафіксовано в межах Дніпровсько-Донецької западини України. Метою роботи є дослідження вертикальних та латеральних розподілів магнітних характеристик грунтів. Крім того, аналізуються можливі напрямки використання інформації про магнетизм грунтового покриву. Методика даних досліджень включає принципи високоточної магнітометрії, мікромагнітних зйомок, рок-магнітних та палеомагнітних досліджень, методів грунтознавства. Основними магнітними параметрами, що використовувалися нами, є магнітна сприйнятливість ?, сумарна намагніченість J?, ефективна намагніченість Jef, повний вектор магнітного поля Т, його градієнти та інші величини. Грунтовий покрив досліджувався в межах основних грунтово-кліматичних зон України: Полісся, Лісостеп, Степ, Сухий Степ. Вивчалися такі типи грунтів: дерново-підзолисті, сірі лісові, каштанові грунти, чорноземи вилугувані, типові, звичайні, південні, а також лучні, дернові, болотні грунти. При переході між грунтово-кліматичними зонами України магнетизм грунтів зростає з Півночі на Південь. Найбільш магнітними є чорноземи звичайні та південні. Найменш магнітні дерново-підзолисті, лучні та болотні грунти. У ландшафті максимуми магнітних параметрів фіксуються на вододілах, плато, мінімуми – у заплавах, балках, борових терасах. Крім того, вивчаються забруднені типи грунтів – урбаноземи. Інформативність педомагнетизму використовується при вирішенні екологічних завдань на основі зростання магнітних показників при зараженні грунту важкими металами та іншими небезпечними для здоров’я людини хімічними сполуками. Існують можливості використання магнетизму грунтів при пошуках вуглеводнів за рахунок формування вторинних магнітних мінералів у приповерхневих шарах під впливом флюїдів нафти та газу. За показниками магнітної сприйнятливості проводиться картування сільськогосподарських земель, вивчення ерозії, родючості, необхідності внесення мінеральних та органічних добрив.

Список літератури / References:

1. Сухорада А.В. Геофизика педосферы – проблемы и методология их решения / А.В. Сухорада, М.А. Сухорада // Тез. Доп. ІV міжнар. конф. „Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища“. – К.: 2003. – С.128–129.

Sukhorada, A.V. and Sukhorada, M.A. (2003), “Geophysics of soils: problems and solutions”, 4th Int. Conf. Proc. “Monitoring of dangeros geological processes and ecological state of environement”, Kyiv, pp. 128–129.

2. Nachtergaele, F.O. (1995), “From the FAO-Unesco Soil Map of the World to the digital global soil and terrain database”, Proc. ESB Meeting, Athens, AGL Working paper, FAO, Rome.

3. Меньшов О.І. Застосування магнетизму ґрунтового покриву для розв’язання геолого-геофізичних задач / Меньшов О.І. // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка, Геологія. – К.: 2007. – № 40. – С. 45–48.

Menshov, O.I. (2007), “Use of soil magnetism for geological and geophysical tasks solution”, Visnyk Kyivskoho Natsionalnoho Universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Geologia, no.40, pp. 45–48.

4. Коснырева М.В. Разработка комплекса геофизических методов для решения прикладных задач почвенного картирования: автореф на соиск. уч. ст. канд. геол.-мин. наук: спец. 25.00.10 „Геофизика, геофизические методы поиска полезных ископаемых“ / Коснырева М.В. – М.: 2007. – 21 с.

Kosnyreva, M.V. (2007) “Design of complex of geophysical methods for solution of applied problems of soil mapping”, Abstract of Cand. Sci. (Geol.-Min.) dissertation, Dept. Geophysics, Geophysical Methods of Minerals Prospecting, Мoscow, 2007, 21 p.

5. Бондарь К.М. Естественная остаточная намагниченность почвенного покрова / К.М. Бондарь, А.В. Сухорада // Науковий вісник НГАУ. – 2003. – №8. – С. 77–80.

Bondar, K.M. and Sukhorada, A.V. (2003), “Natural residual magnetization of soil”, Naukovyi Visnyk NGAU, no.8, pp. 77–80.

6. Maher, B.A., Moore, C. and Matzka, J. (2008), “Spatial variation in vehicle-derived metal pollution identified by magnetic and elemental analysis of roadside tree leaves”, Atmospheric Environment, vol. 42, issue 2, pp. 364–373.

7. Liu, Т. and Cheng, Т. (1998), “Comprehensive evalution of mechanizm of ‘chimney-effect’ using principles of magnetizm, geochemistry and mineralogy”, Chinese Science Bull., no. 43, 9, pp. 743–748.

8. Почва, город, экология / [под общей ред. акад. РАН Г. В. Добровольского]. – М.: Фонд „За экономическую грамотность“, 1997. – 320 с.

Dobrovolskiy, G.V. (1997), Pochva, gorod, ekologiya [Soil, City, Ecology], Fund “Za ekonomicheskuyu gramotnost”, Moscow, Russia

9. Rijal, M.L., Appel, E., Petrovsky, E. and Blaha, U. (2010), “Change of magnetic properties due to fluctuation of hydrocarbon contaminated groundwater in unconsolidated sediments”, Environmental Pollution, no.158(5), pp. 1756–1762.

10. Gonzalez, F., Aldana, M., Constanzo-Alvarez, V., Diaz, M. and Romero I. (2002), “An integrated rock magnetic and EPR study in soil samples from a hydrocarbon prospective area”, Physics and Chemistry of the Earth, vol. 27, pp. 1311–1317.

2012_01_sukhor
2013-02-18  472.61 KB  1234

• < Попередня
• Наступна >