Науковий вісник НГУ

Про результати магнітотелуричних зондувань у центральній частині Середньопридніпровського мегаблоку

Рейтинг користувача:  / 1

Деталі

Категорія: Геологічні науки

Останнє оновлення: Четвер, 16 травня 2013, 09:14

Опубліковано: Четвер, 15 листопада 2012, 10:32

Перегляди: 5911

Автори:

П.Г. Пігулевський, кандидат геологічних наук, старший науковий співробітник, Державний вищий навчальний заклад „Національний гірничий університет“, доцент кафедри геофізичних методів розвідки, м. Дніпропетровськ, Україна

Реферат:

Мета. Вивчення глибинної будови центральної частини Середньопридніпровського мегаблоку (СПМ) Українського щита (УЩ) методами аудіомагнітотелуричного (АМТЗ) і магнітотелуричного зондувань (МТЗ) з метою розчленування земної кори та удосконалення підходів до прогнозування корисних копалин.

Методика. Використано апаратуру „V-5 System 2000“ канадської компанії „Phoenіx Geophysіcs Lіmіted“. Відстань між пунктами спостережень – від 3 до 8 км; довжина прийомних електричних ліній – 40 м. Реєструвалися п’ять компонентів магнітотелуричного поля – Ех і Еу, Нх, Ну, Hz. Запис проводився в частотних діапазонах від 0,35 до 10400 Гц (діапазон АМТЗ) протягом 2 годин і в діапазоні від 0,0001 до 400 Гц (діапазон МТЗ) протягом 20 годин. Було отримано стійкі значення тензора імпедансу, матриці Візе-Паркінсона і розрізи уявних опорів до глибини 200 км.

Результати. Встановлено вертикальну диференціацію літосфери за величиною ефективного опору і зміною простягання геоелектричних аномалій. При цьому видима вертикальна потужність геоелектричних шарів із глибиною зростає, а при переході до верхньої мантії їх межі стають менш чіткими. На глибинах більш 100 км геоелектричні аномалії набувають „овалоподібної“ або „близькоізометричної“ форми, що може бути пов’язане з наявністю невеликих камер часткових розплавів.

Наукова новизна. Уперше за результатами комплексної інтерпретації даних АМТЗ, МТЗ, СГТ та гравімагніторозвідки вдалося вивчити вертикальну диференціацію земної кори та уточнити потужність літосфери у центральній частині СПМ. За МТЗ-даними було вивчено весь розріз літосфери потужністю від 160 до 180 км. Встановлено літосферні і мантійні провідні шари, які є індикаторами сучасного термодинамічного стану мегаблоку, а їх параметри прямо зв’язані з геотермічним режимом регіону.

Практична значущість. Отримані результати досліджень дозволяють зробити позитивний прогноз про перспективність центральної частини СПМ на шляхетні та кольорові метали.

Список літератури / References:

1. Бородулин М.И. Модели литосферы Украинскогощита по материалам ОГТ / Бородулин М.И., Байсарович М.Н. // Геофиз. журн., – К., 1992. – 14, №4. – С. 57–66.

Borodulin, M.I. and Baysarovich, M.N. (1992), “Models of the lithosphere of Ukrainian shield by the CDP data”, Geofizicheskiy Zhurnal, 14, no.4, pp. 57–66.

2. Соллогуб В.Б. Литосфера Украины. / Соллогуб В.Б. – К.: Наук. думка, 1986. – 184с.

Sollogub, V.B. (1986), Litosfera Ukrainy [Lithosphere of Ukraine], Naukova dumka, Kyiv, Ukraine.

3. Ингеров А.И. Электромагнитные исследования в юго – западной части геотраверса „Гранит“. Методика и результаты исследований / Ингеров А.И., Ганоцкий О.В., Бугримов Л.П. // Геофиз. сб., – Свердловск; 1991. – №1. – С. 68–73.

Ingerov, A.I., Ganotskiy, O.V. and Bugrimov, L.P. (1991), “Electromagnetic investigations at the south-west part of geotraverse “Granit”. The methodic and results of the study”, Geofizicheskiy sbornik, no.1, pp. 66–73.

4. Дьяконова А.Г. Электромагнитное зондирование на Восточно-Европейской платформе и Урале / Дьяконова А.Г., Ингеров А.И., Рокитянский И.И. – К.: Наук. Думка, 1986. – 140 с.

Dyakonova, A.G., Ingerov, A.I. and Rokityanskiy, I.I. (1986), Elektromagnitnoe zondirovaniye na Vostochno-Evropeyskoy platforme i Urale [Electromagnetic Sounding at the East European Platform and Urals], Naukova dumka, Kyiv, Ukraine.

5. Пигулевский П.И. Связь структурных элементов Приазовского геоблокa Украинского шита с геоэлектрической моделью раздела Мохоровичича / Пигулевский П.И., Берзенин Б.З., Насад А.Г. // Сб. научн. трудов НГА Украины. №6. Том 3. Геофизика, – Днепропетровск, 1999. – С. 138–142.

Pigulevskiy, P.I., Berzenin, B.Z. and Nasad, A.G. (1999), “The relations between structure elements of Priazovsky geoblock of Ukrainian shield and geological model of the section Moho”, Sbornik Nauchnykh Trudov NGA Ukrainy, Series Geophysics, Vol. 3, no.6, pp. 138–142.

6. Францессон Е.В. Кимберлитовый магматизм древних платформ / Францессон Е.В., Лутц Б.Г. – М., 1995. – 340 с.

Frantsensson, Ye.V. and Lutts, B.G. (1995), Kimberlitovyi magmatism drevnikh platform [The Kimberlite Magmatism of the Ancient Platforms], Nedra, Moscow, Russia.

7. Специус З.В. Состав континентальной верхней мантии и низов коры под Сибирской платформой / Специус З.В., Серенко В.П. – М., 1990. – 272 с.

Spetsius, Z.V. and Serenko, V.P. (1990), Sostav kontinentalnoy verkhney mantii i nizov kory pod Sibirskoy platformoy [Content of the Continental Upper Mantle and Bottom of the Crust Under the Siberian Platform], Nedra, Moscow, Russia.

8. Критерии рудоностности и металогения областей субдукции Украинского щита / [Шеремет Е.М., Кулик С.Н., Кривдик С.Г., Пигулевский П.И., Бурахович Т.К., Загнитко В.Н. и др.] – Донецк: Ноулидж, 2011. – 286 с.

Sheremet, Ye.M., Kulik, S.N., Krivdik, S.G., Pigulevskiy, P.I., Burakhovich, T.K. and Zagnitko, V.N. (2011), Kriterii rudonosnosti i metallogeniya oblastey subduktsyi Ukrainskogo shchita [The Criteria For Ore and Metallogeny of the Subduction Zones of the Ukrainian Shield], Noulidzh, Doneck, Ukraine.

2012_02_pigulev
2013-04-26  951.29 KB  1153

• < Попередня
• Наступна >