Науковий вісник НГУ

Походження матеріалу евакуйованих із Донецької області половецьких кам’яних стел

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №1 2026

Останнє оновлення: 27 лютого 2026

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 1282

Authors:

І. С. Нікітенко*, orcid.org/0000-0003-4207-2427, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

О. В. Старік, orcid.org/0000-0001-8419-6853, Дніпропетровський національний історичний музей імені Д. І. Яворницького, м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

М. В. Нетеча, orcid.org/0009-0009-5887-5110, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

* Автор-кореспондент e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2026, (1): 005 - 012

https://doi.org/10.33271/nvngu/2026-1/005

Abstract:

Мета. На основі результатів мінералого-петрографічного вивчення сировини половецьких кам’я­них статуй, евакуйованих до Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького з території Донецької області, встановити найменування й походження цієї сировини.

Методика. Дослідження проводилося методом петрографічного аналізу матеріалу кам’яних статуй у прозорих шліфах за допомогою поляризаційного мікроскопу. Мінеральний склад цементу пісковиків, за можливості, вивчався за допомогою рентгеноструктурного аналізу, для чого були виготовлені орієнтовані препарати. Результати, отримані після проведення мінералого-петрографічного аналізу, порівнювалися з особливостями подібних гірських порід із різних родовищ і проявів Донецької й Дніпропетровської областей, використовуючи шліфи гірських порід із природних відслонень і раніше досліджених половецьких кам’яних статуй, а також літературні дані.

Результати. У результаті дослідження 14 кам’яних статуй було встановлено, що 12 із них були виготовлені з пісковиків із полімінеральним уламковим матеріалом і цементом, що містять істотну частину уламків гірських порід. За процентним співвідношенням уламків кварцу й гірських порід пісковики були визначені як кварцові, сублітичні й літичні ареніти. Цемент має реліктовий характер, більшість уламкових зерен поєднані без цементу в результаті щільної упаковки. Два зразки із дослідженої колекції мають уламковий матеріал повністю складений кварцом, зцементований кременистим цементом, що зазнав дії гіпергенних процесів, і матриксом із дрібніших кварцових зерен. Пісковики найбільшої групи характерні для відкладів карбону Донецького кам’яновугільного басейну, що утворюють родовища й численні прояви на території Донецької області, звідки їх було привезено. Два зразки кварцових пісковиків, що значно відрізняються від решти, найвірогідніше належать до неогенових відкладів, які утворюють родовища на сході Дніпропетровської, а також у Донецькій області.

Наукова новизна. Уперше проведено петрографічне дослідження у шліфах половецьких кам’яних баб, релокованих зі сходу Донецької області до м. Дніпро.

Практична значимість. Отримана інформація є важливою для проведення подальших археологічних і мистецтвознавчих досліджень кам’яних статуй. Інформація щодо мінерального складу й збереженості цементу пісковиків є важливою для проведення реставраційних робіт.

Ключові слова: половецькі кам’яні баби, пісковики, археологічна петрографія, Донецький басейн, Дніпровсько-Донецька западина

References.

1. Kharlamova, A. O. (2018). Figures on the pedestal of Cuman sculptures in the light of the religious ideas of ancient Turks. Arheologia, 4, 106-113. https://doi.org/10.15407/archaeologyua2018.04.106

2. Ismailzade, S. J. (2024). Kipchaks in the Caucasus: monograph. Primedia eLaunch, Boston, USA. ISBN – 979-8-89443-789-7. https://doi.org/10.46299/979-8-89443-789-7

3. Krylova, L. P. (1976). Stone babas. Catalogue. Promin, Dnipropetrovsk, 101. Retrieved from https://k.twirpx.link/file/1625066/

4. Bromblet, P., & Leroux, L. (2025). Nature and provenance of the two main stones used for sculpture and building in the Roman town of Narbo Martius (Narbonne, France) deduced from the study of the stone works exposed in Narbo Via museum. Rendiconti Lincei. Scienze Fisiche e Naturali, 36, 129-137. https://doi.org/10.1007/s12210-025-01305-9

5. Gyucha, A., Bóka, G., Kasztovszky, Z., Miklós, D., Galaty, M., Ward, T., Szemerey-Kiss, B., …, & Kreiter, A. (2025). Etched in Stone: The Kevermes Stone Stela from the Great Hungarian Plain. Open Archaeology, 11(1), 20240023. https://doi.org/10.1515/opar-2024-0023

6. García-Solís, C. A., Quintana-Owen, P., López-Doncel, R. A., & Illescas-Salinas, J. F. (2023). Microfacial analysis on the building stones of the Maya site of Calakmul. Environmental Earth Sciences, 82, 299. https://doi.org/10.1007/s12665-023-10987-z

7. Daszkiewicz, J. R., & Tryjarski, E. (1982). Stone babas of the Black Sea steppes. Collection from Askania-Nova. Wroclaw: Polish Academy of Sciences. Retrieved from http://history.org.ua/LiberUA/83-04-00910-2/83-04-00910-2.pdf

8. Geraskova, L. S. (1991). Sculpture of the medieval nomads of Eastern Europe. Kyiv: Naukova dumka. ISBN 5-12-002114-Х.

9. Geraskova, L. S. (1999). The new data in study of monumental sculpture of medieval nomads. Stratum Plus, 5, 408-430. Retrieved from https://www.e-anthropology.com/Katalog/Arheologia/STM_DWL_F60d_TLnPWoQEpJ7b.aspx

10.      Gołębiowska-Tobiasz, A. (2014). Monumental Polovtsian statues in Eastern Europe: the archaeology, conservation and protection. London: Versita. https://doi.org/10.2478/9788376560298

11.      Nikitenko, I., & Kutsevol, M. (2018). The Material Provenance of Medieval Stone Babas from the Collection of the Dnipropetrovsk Historical Museum. Archaeometry, 6(60), 1135-1152. https://doi.org/10.1111/arcm.12382

12.      Nikitenko, I. S., Suprunenko, O. B., & Kutsevol, M. L. (2018). The material of the Polovtsian stone babas of the Poltava Museum of Local Lore. Geology and Mineralogy Bulletin of Kryvyi Rih National University, (1-2), 21-31. https://doi.org/10.31721/2306-5443-2018-39-40-1-2-21-31

13.      Baranov, V. A. (2010). Determination of stages of catagenesis and formation of sandstones in diagenesis on example of the geological monument Kamiana Mohyla. Collection of Scientific Works of the Institute of Geological Sciences NAS of Ukraine, (3), 239-247.

14.      Antipovich, Y. V. (2014). The transformation of carbonic sandstone porosity of the Donbas. Collection of scientific works of the Institute of Geological Sciences NAS of Ukraine, 7, 48-51. https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2014.146842

15.      Mametova, L. F., Mirek, A., & Kozii, Ye. S. (2020). Pyritization of the Middle Carboniferous Sandstones of the Donbas. Mineralogical Journal (Ukraine), 2(42), 14-19. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.42.02.014

16.      Tkachuk, L. G., Litovchenko, Ye. I., & Kovalenko, D. N. (1981). Clastic sedimentary rocks of Ukraine. Kyiv: Naukova dumka.

17.      Gruba, V. I., Deyatko, G. T., & Konelskiy, N. Ya. (1964). Building materials of Donetsk Oblast. Kyiv: Budivelnyk.

18.      Kozlova, N. I. (1964). Building materials of Luhansk Oblast. Kyiv: Budivelnyk.

19.      Vidergauz, L. M., Alekseyev, Yu. N., Bilichenko, Ye. Ya., Vasilyeva, L. P., Pechenkina, L. M., Morokhovskaya, I. N., …, & Pavlova, N. K. (1964). Building materials of Dnipropetrovsk Oblast. Kyiv: Budivelnyk.

20.      Vidergauz, L. M., Alekseyev, Yu. N., Bilichenko, Ye. Ya., Morokhovskaya, I. N., Pechenkina, L. M., Kamenskaya, I. N., & Pavlova, N. K. (1964). Building materials of Zaporizhzhia Oblast. Kyiv: Budivelnyk.

• Наступна >