Культура управління знаннями в європейській системі вищої освіти

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Authors:


О. В. Горбань, orcid.org/0000-0003-2321-5963, Київський університет імені Бориса Грінченка, м. Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Л. Л. Бабенко, orcid.org/0000-0002-6828-1414, Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, м. Полтава, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

І. М. Ломачинська, orcid.org/0000-0003-2537-6322, Київський університет імені Бориса Грінченка, м. Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

О. А. Гура, orcid.org/0000-0003-1830-5307, Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, м. Полтава, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Р. В. Мартич, orcid.org/0000-0002-7755-4496, Київський університет імені Бориса Грінченка, м. Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.


повний текст / full article



Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2021, (3): 173 - 177

https://doi.org/10.33271/nvngu/2021-3/173



Abstract:



Мета.
Підвищення якості освітніх послуг шляхом виявлення особливостей і сучасних тенденцій розвитку культури управління знаннями в європейській системі вищої освіти.


Методика.
Методологія дослідження передбачає застосування методів системного підходу. 1. Структурного підходу, пов’язаного з визначенням структурних особливостей культури управління знаннями у вищих навчальних закладах Європи. 2. Функціонального підходу, що визначає сутність і цільову спрямованість функції управління знаннями. Використання порівняльного методу дозволило авторам виділити зміст поняття «культура управління знаннями» у ставленні до понять «організаційна культура» та «інформаційна культура». Також, авторами використовувався діалектичний метод пізнання, що дозволив усебічно розглянути феномен культури управління знаннями в освітньому дискурсі через суперечливість взаємозв’язку різних його сторін і аспектів.



Результати.
Культура управління знаннями в європейській системі вищої освіти розглянута на трьох рівнях:

1. Когнітивний рівень, що призводить до зміни стилю мислення, мобілізації інтелектуального потенціалу та креативності.

2. Управлінський рівень, що передбачає застосування аналітики та інноваційного лідерства.

3. Технологічний рівень, заснований на використанні інформаційних і комунікаційних технологій у накопиченні, передачі та управлінні знаннями.


Наукова новизна.
Культура управління знаннями досліджена в тісному взаємозв’язку з організаційною та інформаційною культурою. Визначені особливості управління знаннями на трьох організаційних рівнях: когнітивному, управлінському й технологічному.


Практична значимість.
Інституції європейської системи вищої освіти використовують знання для отримання й підтримки конкурентних переваг. Недостатня увага питанню управління знаннями призводить до зниження рейтингу вищих навчальних закладів. Упровадження культури управління знаннями забезпечує поліпшення психологічного мікроклімату колективу, домінування атмосфери творчості, підвищення рівня самоосвіти, розкриття особистісного інтелектуального потенціалу, формування системи інноваційного лідерства, стимулювання наукових досліджень і, як результат, – підвищення якості освітніх послуг.


Ключові слова:
управління знаннями, вища освіта, університет, організаційна культура

References.


1. Horban, O., Kuprii, T., Martych, R., & Panasiuk, L. (2020). Implications of total quality management in Ukrainian higher education institutions: international experience. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (2), 126-130. https://doi.org/10.33271/nvngu/2020-2/126.

2. Bazaluk, O. (2019). Plato’s Traditions in Modern Educational Theories. Annals of the University of Craiova – Philosophy Series, 43(1/2019), 5-20.

3. Boichenko, M. (2020). Intermarium as One of the Future European Image of Ukraine. Future Human Image, 13, 6-13. https://doi.org/10.29202/fhi/13/1.

4. Bazaluk, O., & Balinchenko, S. (2020). Dynamic Coordination of Internal Displacement: Return and Integration Cases in Ukraine and Georgia. Sustainability, 12, 4123. https://doi.org/10.3390/su12104123.

5. Tan, B.-S. (2019). In search of the link between organizational culture and performance: A review from the conclusion validity perspective. Leadership & Organization Development Journal, 40(3), 356-368. https://doi.org/10.1108/LODJ-06-2018-0238.

6. Lomachinska, I., & Lomachynsky, B. (2020). The role of information culture in the regulation of social information systems. Visnuk of the Lviv University. Series Philos.-Political Studies, 29, 90-97.

7. Reinhardt, M.S., Ríos, B., Tello, C.P., González Navarro, F., & Campbell Ramírez, H. (2020). A knowledge management approach to promote an energy culture in higher education. Knowledge Management Research & Practice, 18(4), 424-438. https://doi.org/10.1080/14778238.2019.1701962.

8. Castaneda, D.I., & Cuellar, S. (2020). Knowledge sharing and innovation: A systematic review. Knowledge and Process Management, 27, 159-173. https://doi.org/10.1002/kpm.1637.

9. Johanson, M., Kao, P.T., & Lundberg, H. (2020). Knowledge grafting during internationalization: utilizing localized professionals in the foreign market. Journal of Knowledge Management, 24(9), 2009-2033. https://doi.org/10.1108/JKM-12-2018-0747.

10. Pagani, R.N., Ramond, B., Da Silva, V.L., Zammar, G., & Kovaleski, J.L. (2020). Key factors in university-to-university knowledge and technology transfer on international student mobility. Knowledge Management Research & Practice, 18(4), 405-423. https://doi.org/10.1080/14778238.2019.1678415.

11. Cegarra-Navarro, J.-G., & Martelo-Landroguez, S. (2020). The effect of organizational memory on organizational agility: Testing the role of counter-knowledge and knowledge application. Journal of Intellectual Capital, 21(3), 459-479. https://doi.org/10.1108/JIC-03-2019-0048.

12. Purcell, W.M., & Chahine, T. (2019). Leadership and governance frameworks driving transformational change in an entrepreneurial UK university. Leadership & Organization Development Journal, 40(5), 612-623. https://doi.org/10.1108/LODJ-07-2018-0280.

13. Mysirlaki, S., & Paraskeva, F. (2020). Emotional intelligence and transformational leadership in virtual teams: lessons from MMOGs. Leadership & Organization Development Journal, 41(4), 551-566. https://doi.org/10.1108/LODJ-01-2019-0035.

14. van Oostrom, M., Pedraza-Rodríguez, J.A., & Fernández-Esquinas, M. (2019). Does the Location in a Science and Technology Park Influence University − Industry Relationships?: Evidence From a Peripheral Region. International Journal of Knowledge Management, 15(3), 66-82. https://doi.org/10.4018/IJKM.2019070104.

15. Barboza, G., & Capocchi, A. (2020). Innovative startups in Italy. Managerial challenges of knowledge spillovers effects on employment generation. Journal of Knowledge Management, 24(10), 2573-2596. https://doi.org/10.1108/JKM-08-2019-0436.

16. Brown, M. E., Rizzuto, T., & Singh, P. (2019). Strategic compatibility, collaboration and collective impact for community change. Leadership & Organization Development Journal, 40(4), 421-434. https://doi.org/10.1108/LODJ-05-2018-0180.

17. Sarka, P., Heisig, P., Caldwell, N.H.M., Maier, A.M., & Ipsen, C. (2019). Future research on information technology in knowledge management. Knowledge and Process Management, 26, 277-296. https://doi.org/10.1002/kpm.1601.

18. Vodenko, K.V., & Lyausheva, S.A. (2020). Science and education in the form 4.0: public policy and organization based on human and artificial intellectual capital. Journal of Intellectual Capital, 21(4), 549-564. https://doi.org/10.1108/JIC-11-2019-0274.

19. Alassaf, D., Dabić, M., Shifrer, D., & Daim, T. (2020). The impact of open-border organization culture and employees’ knowledge, attitudes, and rewards with regards to open innovation: an empirical study. Journal of Knowledge Management, 24(9), 2273-2297. https://doi.org/10.1108/JKM-02-2020-0122.

20. Rese, A., Kopplin, C.S., & Nielebock, C. (2020). Factors influencing members’ knowledge sharing and creative performance in coworking spaces. Journal of Knowledge Management, 24(9), 2327-2354. https://doi.org/10.1108/JKM-04-2020-0243.

 

Попередні статті з поточного розділу:

Відвідувачі

3669385
Сьогодні
За місяць
Всього
207
49607
3669385

Гостьова книга

Якщо у вас є питання, побажання або пропозиції, ви можете написати їх у нашій «Гостьовій книзі»

Реєстраційні дані

ISSN (print) 2071-2227,
ISSN (online) 2223-2362.
Журнал зареєстровано у Міністерстві юстиції України.
Реєстраційний номер КВ № 17742-6592ПР від 27.04.2011.

Контакти

49005, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 19, корп. 3, к. 24 а
Тел.: +38 (056) 746 32 79.
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Ви тут: Головна Головна UkrCat Архів журналу 2021 Зміст №3 2021 Культура управління знаннями в європейській системі вищої освіти