Статті

Причини надмірного споживання ціаніду під час вилуговування золота з руди родовища Амесмесса

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №2 2025

Останнє оновлення: 28 квітня 2025

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 1635

Authors:

M.І.Багдаді, orcid.org/0009-0007-5807-9590, Університет Беджая, Факультет точних наук, лабораторія фізико-хімічних матеріалів і каталізу (LPCMC), м. Беджая, Алжир; Університет Беджая, Технологічний факультет, кафедра гірничої справи та геології, м. Беджая, Алжир

З.Шафі*, orcid.org/0000-0002-7956-0160, Університет Беджая, Факультет точних наук, лабораторія фізико-хімічних матеріалів і каталізу (LPCMC), м. Беджая, Алжир; Університет Беджая, Технологічний факультет, кафедра гірничої справи та геології, м. Беджая, Алжир

M.Луз, orcid.org/0009-0009-0731-5236, Університет Саада Дахлаба, Факультет науки і технологій, кафедра технологічних процесів, м. Бліда, Алжир

T.Тарі, orcid.org/0000-0002-3953-9914, Університет Беджая, Технологічний факультет, лабораторія технології матеріалів і технологічних процесів (LTMGP), м. Беджая, Алжир

M.E.A. Бенамар, orcid.org/0000-0003-0787-6913, Університет Ахмеда Драя, Факультет матеріалознавства, математики та інформатики, кафедра матеріалознавства, м. Адрар, Алжир

С.Белуччі, orcid.org/0000-0003-0326-6368, INFN – Національні  лабораторії Фраскаті,  м. Рим, Італія; Національний інститут фізики матеріалів, м. Бухарест, Румунія

* Автор-кореспондент e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2025, (2): 026 - 032

https://doi.org/10.33271/nvngu/2025-2/026

Abstract:

Мета. Фізико-хімічна характеристика чотирьох видів золотоносної руди з центру родовища Амесмесса (західний Хоггар, південь Алжиру) для визначення мінералогічного й хімічного складу рудного тіла у глибинній зоні та характеру ціанування руди. Принцип полягає в тому, щоб порівняти показники вилучення золота й витрати ціаніду в результаті процесу вилуговування. Мета цього оцінювання – виявити можливу присутність ціаногенних елементів у зоні мінералізації.

Методика. Після подрібнення зразків був проведений їх аналіз із використанням багатьох методів, таких як: рентгеноструктурний аналіз, ІЧ-спектроскопія, рентгенофлуоресцентний аналіз (РФА). Випробування на вилуговування проводилися протягом 24 годин. Були використані два різних типи золотоносної руди.

Результати. Золото розподілене по всіх фаціях, що складають рудне тіло, включаючи сланцеву структуру. Аналіз руди за допомогою РФА показав, що основними фазами зруденіння на глибині є кварц, доломіт, кальцит, фенгіт і пірит. Кварцова фація і змінена фація, розташовані у глибинній зоні, багаті на золото 163 і 10,8 г/т відповідно. Рентгенофлуоресцентний аналіз показав, що сланці багаті на залізо та карбонати (23 % Fe та 14 % Ca). Інфрачервона спектроскопія є потужним і ефективним інструментом для розрізнення природи фації. Руда зі зміненої фації демонструє надмірне споживання ціаніду, що перевищує на 48 %, порівняно із 86 %, необхідними для кварцової руди. Присутність елементів, що надмірно споживають ціанід, призводить до низького надлишку у зміненій руді.

Наукова новизна. Застосування швидких і надійних методів спектроскопії, таких як інфрачервона спектроскопія в поєднанні з рентгеноструктурним аналізом і рентгенофлуоресцентним аналізом, дозволило зрозуміти мінералогію різних фацій у глибинній зоні родовища Амесмесса.

Практична значимість. Знання мінералізації фації є важливим параметром для визначення відновлення та витрати ціаніду під час випробувань на вилуговування, що передбачає наявність елементів надмірного споживання ціанідів.

Ключові слова: родовище Амесмесса, золотоносна руда, ціанування, вилучення золота, мінералогія

References.

1. Zhang, J., Tian, S., Liu, R., Liu, X., Guo, J., & Yang, Y. (2024). Efficient and selective extraction of gold from acidic leaching solutions using novel guanidinium ionic liquid. Journal of Molecular Liquids, 414, 126033. https://doi.org/10.1016/j.molliq.2024.126033

2. Karppinen, A., Seisko, S., Nevatalo, L., Wilson, B. P., Yliniemi, K., & Lundström, M. (2024). Gold recovery from cyanidation residue by chloride leaching and carbon adsorption – Preliminary results from CICL process. Hydrometallurgy, 226, 106304. https://doi.org/10.1016/j.hydromet.2024.106304

3. Alkloos, B., & Aydoğan, S. (2024). Cyanidation of tailings in artisanal small-scale gold mining at Arbaat Region in Red Sea State, Sudan. Scientific Mining Journal, 62(4), 191-196. https://doi.org/10.30797/madencilik.1416245

4. Roca, A., Cruells, M., Patiño, F., Rivera, I., & Plata, M. (2006). Kinetic model for the cyanidation of silver ammonium jarosite in NaOH medium. Hydrometallurgy, 81(1), 15-23. https://doi.org/10.1016/j.hydromet.2005.09.004

5. Rees, K. L., & Van Deventer, J. S. J. (2000). The mechanism of enhanced gold extraction from ores in the presence of activated carbon. Hydrometallurgy, 58(2), 151-167. https://doi.org/10.1016/S0304-386X(00)00130-4

6. Wu, B., Shang, H., Wen, J. K., Liu, M. L., Zhang, Q. D., & Cui, X. L. (2020). Well-controlled stirring tank leaching to improve bio-oxidation efficiency of a high sulfur refractory gold concentrate. Journal of Central South University, 27(5), 1416-1423. https://doi.org/10.1007/s11771-020-4377-z

7. Marsden, J., & House, I. (2006). The chemistry of gold extraction. SME. ISBN-13: 978-0-87335-240-6 ISBN-10: 0-87335-240-8

8. Aissa, D. E., & Marignac, C. (2017). Controls on gold deposits in Hoggar, Tuareg Shield (Southern Algeria). Journal of African Earth Sciences, 127, 136-145. https://doi.org/10.1016/j.jafrearsci.2016.09.002

9. Golik, V. I., Klyuev, R. V., Martyushev, N. V., Zyukin, D. A., & Karlina, A. I. (2023). Prospects for return of valuable components lost in tailings of light metals ore processing. Metallurgist, 67(1), 96-103. https://doi.org/10.1007/s11015-023-01493-5

10.      Valier. D. I., & Abidova, N. A. (2020). Feature of sample preparation method by Richards-Chette formula in the study of representativeness and reliability of core sampling at Chukurkuduk deposit (Muntov ore field). Nauch. i Prakt. Issled, 2/4(25), 4-7.

11.      Sivakumar, S., Ravisankar, R., Chandrasekaran, A., & Jebakumar, J. P. P. (2013). FT-IR Spectroscopic studies on coastal sediment samples from nagapattinum district, Tamilnadu, India. International Research Journal of Pure and Applied Chemistry, 3(4), 366. https://doi.org/10.9734/IRJPAC/2013/4265

12.      Ojima, J. (2003). Determining of crystalline silica in respirable dust samples by infrared spectrophotometry in the presence of interferen­ces. Journal of Occupational Health, 45(2), 94-103. https://doi.org/10.1539/joh.45.94

13.      Boussaa, S. A., Kheloufi, A., Zaourar, N. B., Kefaifi, A., & Kerkar, F. (2016, July). Characterization of silica quartz as raw material in photovoltaic applications. In AIP Conference Proceedings, 1758(1). AIP Publishing. https://doi.org/10.1063/1.4959439

14.      Boussaa, S. A., Kheloufi, A., & Zaourar, N. B. (2017). Characterization of impurities present on Tihimatine (Hoggar) quartz, Algeria. Journal of African Earth Sciences, 135, 213-219. https://doi.org/10.1016/j.jafrearsci.2017.09.001

15.      Nayak, P. S., & Singh, B. K. (2007). Instrumental characterization of clay by XRF, XRD and FTIR. Bulletin of materials science, 30(3), 235-238. https://doi.org/10.1007/s12034-007-0042-5

16.      Ji, J., Ge, Y., Balsam, W., Damuth, J. E., & Chen, J. (2009). Rapid identification of dolomite using a Fourier Transform Infrared Spectrophotometer (FTIR): A fast method for identifying Heinrich events in IODP Site U1308. Marine Geology, 258(1-4), 60-68. https://doi.org/10.1016/j.margeo.2008.11.007

17.      Bandfield, J. L., Glotch, T. D., & Christensen, P. R. (2003). Spectroscopic identification of carbonate minerals in the Martian dust. Science, 301(5636), 1084-1087. https://doi.org/10.1126/science.1088054

18.      Chruszcz-Lipska, K., Solecki, M. L., Trzewik, B., Maruta, M., Wartak, J., & Zagrajczuk, D. (2021). IR spectroscopy as a fast method of determining carbonate content in the Sarmatian–Badenian sandstone reservoirs: A case study from the Carpathian Foredeep (Poland). Geologica Carpathica, 72(4). https://doi.org/10.31577/GeolCarp.72.4.4

19.      Mookherjee, M., & Redfern, S. A. T. (2002). A high-temperature Fourier transform infrared study of the interlayer and Si–O-stretching region in phengite-2M1. Clay Minerals, 37(2), 323-336. https://doi.org/10.1180/0009855023720036

20.      Elbashir Siddig, F., Elbashir, A. A., Lepper, V., & Hussein, A. (2018). Spectroscopic approach for characterization of archaeological potsherds excavated from some Neolithic sites from Sudan. International journal of experimental spectroscopic techniques, 3(2), 1-11. https://doi.org/10.35840/2631-505X/8517

21.      Fagbohun, B. J., Omitogun, A. A., Bamisaiye, O. A., & Ayoola, F. J. (2020). Gold potential of the Pan African Trans-Sahara belt and prospect for further exploration. Ore Geology Reviews, 116, 103260. https://doi.org/10.1016/j.oregeorev.2019.103260

22.      Kianinia, Y., Khalesi, M. R., Abdollahy, M., Hefter, G., Senanayake, G., Hnedkovsky, L.,..., & Shahbazi, M. (2018). Predicting cyanide consumption in gold leaching: a kinetic and thermodynamic modeling approach. Minerals, 8(3), 110. https://doi.org/10.3390/min8030110

23.      Ahtiainen, R., Liipo, J., & Lundström, M. (2021). Simultaneous sulfide oxidation and gold dissolution by cyanide-free leaching from refractory and double refractory gold concentrates. Minerals Engineering, 170, 107042. https://doi.org/10.1016/j.mineng.2021.107042

24.      Han, J., Li, X., & Dai, S. (2020). Electrochemical influence of quartz on cyanide leaching of gold. Chemical Physics Letters, 739, 136997. https://doi.org/10.1016/j.cplett.2019.136997

25.      Bas, A. D., & Larachi, F. (2019). The effect of flotation collectors on the electrochemical dissolution of gold during cyanidation. Mine­rals Engineering, 130, 48-56. https://doi.org/10.1016/j.mineng.2018.10.003

26.      Larrabure, G., & Rodríguez-Reyes, J. C. F. (2021). A review on the negative impact of different elements during cyanidation of gold and silver from refractory ores and strategies to optimize the leaching process. Minerals Engineering, 173, 107194. https://doi.org/10.1016/j.mineng.2021.107194

27.      Tremolada, J., Dzioba, R., Bernardo-Sánchez, A., & Menéndez-Aguado, J. M. (2010). The preg-robbing of gold and silver by clays during cyanidation under agitation and heap leaching conditions. International Journal of Mineral Processing, 94(1-2), 67-71. https://doi.org/10.1016/j.minpro.2009.12.001

28.      Yang, H. Y., Qian, L. I. U., Song, X. L., & Dong, J. K. (2013). Research status of carbonaceous matter in carbonaceous gold ores and bio-oxidation pretreatment. Transactions of Nonferrous Metals Society of China, 23(11), 3405-3411.  https://doi.org/10.1016/S1003-6326(13)62881-2

29.      Rees, K. L., & Van Deventer, J. S. J. (2000). Preg-robbing phenomena in the cyanidation of sulphide gold ores. Hydrometallurgy, 58(1), 61-80. https://doi.org/10.1016/S0304-386X(00)00131-6

30.      Acar, S. (2016). Process development metallurgical studies for gold cyanidation process. Minerals & Metallurgical Processing, 33(4), 161-171. https://doi.org/10.1002/adma.201506171

• < Попередня
• Наступна >