Науковий вісник НГУ

Вектори автогенних сукцесій рослинності гранітного кар’єру за умов буро-вибухових робіт

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №3 2026

Останнє оновлення: 26 червня 2026

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 1433

Authors:

I. В. Хом’як, orcid.org/0000-0003-0080-0019, Житомирський державний університет імені Івана Франка, м. Житомир, Україна

I. Г. Пацева, orcid.org/0000-0001-6271-7355, Державний університет «Житомирська політехніка», м. Житомир, Україна

Л. Герасимчук*, orcid.org/0000-0002-3166-5588, Державний університет «Житомирська політехніка», м. Житомир, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

О. Медвідь, orcid.org/0000-0002-2368-712X, Державний університет «Житомирська політехніка», м. Житомир, Україна* Corresponding author e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2026, (3): 084 - 091

https://doi.org/10.33271/nvngu/2026-3/084

Abstract:

Мета. Провести комплексний аналіз впливу буро-вибухових робіт на формування, структуру й динаміку рослинного покриву кар’єрних територій на прикладі Шамраївського родовища гранітів. Це дасть змогу виявити закономірності автогенних сукцесій і процесів самовідновлення рослинності в умовах тривалого техногенного навантаження й оцінити роль вибухових робіт як специфічного екологічного чинника.

Методика. Методологічну основу дослідження складають польові геоботанічні методи, синтаксономічний аналіз і синфітоіндикаційний підхід. Геоботанічні описи виконані на пробних ділянках із подальшою обробкою даних у програмних середовищах Turboveg та JUICE із використанням кластерного аналізу (TWINSPAN). Для оцінки екологічних факторів середовища, рівня антропогенної трансформації та природної динаміки рослинності застосовані методи синфітоіндикації. Додатково проведено гідрохімічний аналіз водних об’єктів кар’єру.

Результати. Встановлено, що буро-вибухові роботи істотно впливають на умови формування рослинного покриву, визначаючи видовий склад, структуру й сукцесійні напрями фітоценозів. Виявлено формування похідних рослинних угруповань, адаптованих до техногенних субстратів і підвищеного надходження біогенних елементів. Показано, що поєднання фізичного порушення середовища із хімічними й гідрологічними змінами може сприяти прискоренню окремих етапів автогенних сукцесій.

Наукова новизна. Уперше обґрунтована можливість використання діючих гранітних кар’єрів із регулярним буро-вибуховим навантаженням як модельних об’єктів для вивчення динаміки рослинності за умов інтенсивних вибухових порушень. Розширені уявлення щодо ролі вибухових робіт у формуванні сукцесійних траєкторій кар’єрних екосистем.

Практична значимість. Отримані результати можуть бути використані для екологічної оцінки кар’єрних територій, прогнозування процесів самовідновлення рослинності, обґрунтування заходів рекультивації та управління порушеними ландшафтами, а також для екстраполяції на інші території, що зазнали інтенсивних вибухових впливів, зокрема техногенного й воєнного походження.

Ключові слова: буро-вибухові роботи, кар’єр, рослинний покрив, самовідновлення, техногенні ландшафти, автогенна сукцесія, антропогенна трансформація, синфітоіндикаційні моделі

References.

1. Shao, Y., Xu, Q., & Wei, X. (2023). Progress of mine land reclamation and ecological restoration research based on bibliometric analysis. Sustainability, 15(13), 10458. https://doi.org/10.3390/su151310458

2. Dessì, L., Cucco, M., Assandri, G., & Pellegrino, I. (2025). Biodiversity and its restoration in limestone quarries: a review. Restoration Ecology, e70255. https://doi.org/10.1111/rec.70255

3. Carabia-Sanz, I., Simoy, M. V., Cortelezzi, A., Trofino-Falasco, C., & Berkunsky, I. (2023). Spatial Distribution and Landscape Impact Analysis of Quarrying in a Highly Fragmented Ecosystem. Authorea. https://doi.org/10.22541/au.169518980.08057973/v1

4. Damnjanović, B., Novković, M., Marković, A., Živković, M., Radulović, S., Vukov, D., Anđelković, A., & Cvijanović, D. (2019). Biodiversity-friendly designs for gravel pit lakes along the Drina River floodplain (the Middle Danube Basin, Serbia). Wetlands Ecology and Management, 27(1), 1-22. https://doi.org/10.1007/s11273-018-9641-8

5. James, P., & Champion, M. H. (2022). Changing the Management of Post-mining Synanthropic Sites. In Green Scenarios: Mining Industry Responses to Environmental Challenges of the Anthropocene Epoch, (pp. 227-244). CRC Press.

6. Shehu, S. A., Yusuf, K. O., Zabidi, H., Jimoh, O. A., & Hashim, M. H. M. (2023). Blasting efficiency in granite aggregate quarry based on the combined effects of fragmentation and weighted environmental hazards. Mining of Mineral Deposits, 17(1), 120-128. https://doi.org/10.33271/mining17.01.120

7. Zhou, J., Zhang, Y., & Qiu, Y. (2024). State-of-the-art review of machine learning and optimization algorithms applications in environmental effects of blasting. Artificial Intelligence Review, 57(1), 5. https://doi.org/10.1007/s10462-023-10636-8

8. Adesida, P. A., & Oladayo, O. O. (2024). Evaluating the Influence of Blast Design in Quarrying Operations on the Environment. ABUAD Journal of Engineering and Applied Sciences, 2(2), 40-47. https://doi.org/10.53982/ajeas.2024.0202.07-j

9. Sevelka, T. (2022). Blasting quarry operations: land use compatibility issues and potential property value impacts. Journal of Environmental Law & Policy, 2(3), 1-78. https://doi.org/10.33002/jelp02.03.01

10.      Valerko, R., Herasymchuk, L., Patseva, I., Lukianova, V., & Pokshevnytska, T. (2025). The impact of drinking water quality from non-centralized water supply sources on the population morbidity in the region of Zhytomyr (Ukraine). Romanian Journal of Geography, 69(1), 135-148. https://doi.org/10.59277/RRG.2025.1.09

11.      Liu, Q., Li, Y., Li, W., Su, Q., Ma, B., Mu, M., Jia, Z., & Zhao, G. (2022). Effect of the release of gravel elements on soil nutrients and jujube fruit yield under wet-and-dry cycles. Agronomy, 12(11), 2881. https://doi.org/10.3390/agronomy12112881

12.      Grbeš, A., Dokoza, V., Lukač, G., & Bilić, Š. (2024). Potential for restoration of biodiversity in karstic mining regions with small-scale mining sites: birds and pits. Euro-Mediterranean Journal for Environmental Integration, 9(2), 921-935. https://doi.org/10.1007/s41207-024-00488-1

13.      Fan, Y., Wang, L., & Song, Y. (2025). Ecological Effect Assessment and Reclamation Pattern of Surface Mining: Based on the Perspective of Ecosystem Services. International Journal of Environmental Research, 19(5), 198. https://doi.org/10.1007/s41742-025-00854-z

14.      Khomiak, I. V., Onyshchuk, I. P., Kychkyruk, О. Y., Vake­rych, M. M., Hasynets, Y. S., & Schwartau, V. V. (2025). The impact of strike UAV explosions on soil acidity and vegetation dynamics. Biosystems Diversity, 33(2), e2530-e2530. https://doi.org/10.15421/012530

15.      Alpatova, O., Maksymenko, I., Patseva, I., Khomiak, I., & Gandziura, V. (2022). Hydrochemical state of the post-military operations water ecosystems of the Moschun, Kyiv region. 16 ^th International conference monitoring of geological processes and ecological condition of the environment, 1, 1-5). European Association of Geoscientists & Engineers. https://doi.org/10.3997/2214-4609.2022580145

16.      Herasymchuk, L., Patseva, I., Valerko, R., & Ustymenko, V. (2024). Military actions in Ukraine as ecocide and challenge to Formulas of peace. Present Environment and Sustainable Development, 18(2), 275-293. https://doi.org/10.47743/pesd2024182015

17.      Karlović, I., Marković, T., Smith, A. C., & Maldini, K. (2023). Impact of gravel pits on water quality in alluvial aquifers. Hydrology, 10(4), 99. https://doi.org/10.3390/hydrology10040099

18.      Jiménez-Alfaro, B., Chytrý, M., Hennekens, S., Knollová, I., Schaminée, J., Agrillo, E., Alessi, N., …, & Zobel, M. (2014). The Braun-Blanquet project: evaluating and characterizing European vegetation alliances. 23 ^rd International Workshop of the European Vegetation Survey, (pp. 33-33).

19.      Hennekens, S. (2009). Turboveg for Windows (Version 2) [Computer software]. Inst. voor Bos en Natuur. Retrieved from https://www.synbiosys.alterra.nl/turboveg/

20.      Didukh, Y. P. (2012). Fundamentals of bioindication: monograph. Kyiv: Naukova dumka Publ. 344 p. ISBN 978-966-00-1255-4.

21.      Goncharenko, I. V. (2017). Phytoindication of anthropogenic factor. Dnipro. ISBN: 978-617-7479-74-0.

22.      Khomiak, I. V., Onyshchuk, I. P., Vakerych, M. M., Hasynec, Y. S., Khomiak, O. I., & Sabadosh, V. I. (2024a). Change in the general aboveground phytomass as a basis for modeling dynamics of recovery of vegetative cover. Biosystems Diversity, 32(2), 225-232.
https://doi.org/10.15421/012424

23.      Dubyna, D. V., Dziuba, T. P., Yemelianova, S. M., Tykho­myrov, O. O., Sheliah-Sosonko, Yu. R., Kuzyarin, O. T., Ennan, A. A.-O., …, & Borsukevych, L. M. (2019). Prodrome of the vegetation of Ukraine: monograph. Kyiv: Naukova dumka. ISBN: 978-966-00-1666-8.

24.      Mosyakin, S. L., & Fedoronchuk, M. M. (1999). Vascular plants of Ukraine: A nomenclatural checklist. Kyiv, Ukraine: National Academy of Sciences of Ukraine-MG Kholodny Institute of Botany. ISBN: 966-02-1336-0.

25.      Matern, S., Nikolaus, R., Schafft, M., Klefoth, T., Emmrich, M., Maday, A., Bader, S., …, & Arlinghaus, R. (2023). Metadata for biodiversity data of gravel pit lakes in Northern Germany. Freshwater Metadata Journal. https://doi.org/10.15504/fmj.2023.53

26.      Couic, E., Tribondeau, A., Alphonse, V., Livet, A., & Bousserrhine, N. (2022). Positive effect of ecological. restoration with fabaceous species on microbial activities of former guyanese mining sites. Molecules, 27(6), 1768. https://doi.org/10.3390/molecules27061768

• < Попередня
• Наступна >