Закономірності впливу кліматичних змін на якісні показники поверхневих вод басейну Дністра
/ 0
- Деталі
- Категорія: Екологічна безпека, охорона праці
- Останнє оновлення: 17 липня 2018
- Опубліковано: 03 липня 2018
- Перегляди: 3330
Authors:
В. І. Гринюк, orcid.org/0000-0003-4816-8614, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Л. М. Архипова, доктор технічних наук, професор, orcid.org/0000-0002-8725-6943, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Abstract:
Мета. Обґрунтувати закономірності впливу кліматичних змін на якісні показники поверхневих вод басейну Дністра з урахуванням впливу стічних вод нафтогазовидобувного підприємства.
Методика. Екологічна оцінка якості поверхневих вод, що перебувають під впливом скиду стічних вод підприємства нафтогазової промисловості Карпатського регіону, здійснювалась способом, що полягає у визначенні комплексного індексу потенціалу якості водних об’єктів. Проведена статистична обробка бази даних гідрохімічного моніторингу поверхневих водних об’єктів басейну р. Свічі за період 2006‒2015 рр., бази метеорологічних даних Долинської метеостанції з подальшим математичним моделюванням і регресійним аналізом за допомогою програм MatLab, TableCurve 2D.
Результати. Проведено аналіз стану гідроекосистем, до яких здійснювався водовідвід стічних вод. Отримана тривимірна модель зміни температури повітря в Долинському районі Івано-Франківської області з 2006 по 2015 рр. Встановлена кореляційно-регресійна залежність якісних показників поверхневих вод з урахуванням кліматичних змін. У результаті проведених досліджень встановлено наступне: для Прикарпатських річок верхньої течії басейну Дністра отримані залежності доводять гіпотезу: у межах діапазону середньорічних температур водойм (8‒11 °С) і їх підвищення на 1‒2 °С протягом останніх десяти років зі збереженням тенденції в майбутньому ‒ глобальне підвищення середньорічних температур повітря призводить до інтенсифікації процесів самоочищення водойм. У цей час показник біохімічного споживання кисню (БСК5) зростає. Проведений регресійний аналіз доводить, що існує певна залежність між якістю води за БСК5 і багаторічними змінами температури повітря. Залежність виявляється тим тіснішою, чим більшому забрудненню підлягає водний об’єкт.
Наукова новизна. Уперше на основі статистичного аналізу отримані функціональні закономірності зміни комплексного індексу потенціалу якості водних об’єктів у залежності від зміни середньомісячної температури повітря. Уперше було встановлено зв’язок між окремим показником якості води природної водойми (на прикладі БСК5) у межах впливу на поверхневу гідроекосистему скидів стічних вод підприємства нафтогазової галузі й глобальним підвищенням температури довкілля.
Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані для визначення пріоритетних проблем поверхневих вод, подальшого прогнозування впливу змін клімату на якість води річок Тур’янка, Саджава, Лущава, що знаходяться в межах впливу підприємства нафтогазової промисловості, та сприятимуть розробці науково-обґрунтованих заходів щодо забезпечення екологічної безпеки поверхневих вод і попередження виникнення надзвичайних екологічних ситуацій у Карпатському регіоні. Виявлена тенденція інтенсифікації процесів самоочищення в поверхневих водних об’єктах із підвищенням температури стане предметом наших подальших більш детальних досліджень.
References.
1. Punzet, M., Kynast, E. and Bärlund, I., 2012. A Global Approach to Asses the Potential Impact of Climate Change on Stream Water Temperatures and Related In-Stream First-Order Decay Rates. Journal of Hydrometeorology [online], 13(3), pp. 1052‒1065. Available at: <http://journals.ametsoc.org/doi/abs/10.1175/JHM-D-11-0138.1> [Accessed 5 June 2017].
2. Marengo, J. A., Nobre, C. A., Sampaio, G., Salazar, L. F. and Borma, L. S., 2011. Climate change in the Amazon basin: Tipping points, changes in extremes, and impacts on natural and human systems. In: M. Bush, J. Flenley, W. Gosling, eds., 2011. Tropical Rainforest Responses to Climatic Change. Springer; Berlin/Heidelberg. pp. 259–283. Available at: <https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-642-05383-2_9> [Accessed 14 May 2017].
3. Field, C. B., Barros, V., Stocker, T. F., Dokken, D. J., Ebi, K. L., Mastrandrea, M. D., Mach, K. J., Plattner, G. K., Allen, S. K. and Midgley, P. M., eds. 2012.Managing the Risks of Extreme Events and Disasters to Advance Climate ChangeAdaptation. A Special Report of Working Groups I and II of the Intergovernmental Panel on Climate Change. Cambridge University Press, Cambridge, UK, and New York, USA [online]. Available at: <https://wg1.ipcc.ch/srex/> [Accessed 23 April 2017].
4. Korchemlyuk, M. V., Arkhypova, L. M. and Prykhodko, M. M., 2016. Environmental effects of global climate change.Scientific Bulletin of IFNTUOG, 1(13), pp. 120–129.
5. Hilchevski, V. K., Osadchy, V. I. and Kurylo, S. M., 2012. Basics of hydrochemistry. Kyiv: Nika-Center.
6. Mandryk, O. M., Arkhypova, L. M., Pukish, A. V., Zelmanovych, A. and Yakovlyuk, Kh., 2016. Theoretical and methodological foundations of sustainable development of Geosystems IOP Publishing. In: IOP Conference Series: Materials Science and Engineering. International Conference on Innovative Ideas in Science (IIS2016) 10–11 November, Baia Mare, Romania. International databases Web of science, volume 200(2017) 012018. [online]. Available at: <http://iopscience.iop.org/article/10.1088/1757899X/200/1/012018> [Accessed 11 September 2017].
7. Jalliffier-Verne, I., Leconte, R., Huaringa-Alvarez, U., Madoux-Humery, A.S., Galarneau, M., Servais, P., Prévost, M. and Dorner, S., 2015. Impacts of global change on the concentrations and dilution of combined sewer overflows in a drinking water source. Sci. Total Environ, 2015(508), рр. 462–476 [online]. Available at: <http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0048969714016416> [Accessed 9 June 2017].
8. Lintarovych, R. M., 2011. Construction and research of mathematical model on sources of experimental data by regression analysis methods. Rivne: MEGU.
9. Korchemlyuk, M. V. and Arkhypova, L. M., 2016. Environmental audit of Ukrainian basin ecosystem of the Prut river. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 5(155), pp. 98‒106. Available at: <http://nv.nmu.org.ua/index.php/uk/arkhiv-zhurnalu/za-vipuskami/1334-2016/zmist-5-2016> [Accessed 7 April 2017].
10. Adamenko, Y. O., Arkhypova, L. M. and Mandryk, O. M., 2016. Territorial standard quality hidroekosystem protected areas, Hydrobiological Journal, 52(6), pp. 51–59. Available at: <http://hydrobiolog.com.ua/2016/2016_6.htm> [Accessed 12 June 2017].
11. Arkhypova, L. M. and Pernerovska, S. V., 2015. Forecasting water bodies hydrological parameters using singular spectrum analysis. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 2(146), pp. 45‒50. Available at: <http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvngu_2015_2_8> [Accessed 14 May 2017].
