Нова технологія модифікування поверхні деталей машин на шляху подолання трибологічного бар’єру

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Автори:

Р.П. Дідик, доктор технічних наук, професор, Державний вищий навчальний заклад «Національний гірничий університет», професор кафедри технології гірничого машинобудування, м. Дніпропетровськ, Україна

Р.С. Пугач, Державний вищий навчальний заклад «Національний гірничий університет», м. Дніпропетровськ, Україна

В.А. Козечко, кандидат технічних наук, Державний вищий навчальний заклад «Національний гірничий університет», м. Дніпропетровськ, Україна

Реферат:

Мета. Збільшення терміну служби основних видів гірських машин і металургійного устаткування, зниження їх металоємності, скорочення чисельності робітників, зайнятих ремонтом, підвищення продуктивності, безпеки залежать значною мірою від трибологічної проблеми, що включає розробку мастила та нових технологій обробки й модифікування робочих поверхонь деталей машин.

Методика. Забезпечення нормальної роботи зубчастих передач, опор кочення та ковзання, кулачкових механізмів, напрямних, ущільнюючих елементів, шарнірів, замків, стикувальних вузлів шляхом уведення в область тертя геомодифікаторів тертя (ГМТ), спеціальних самозмащувальних матеріалів, модифікаторів вузлів тертя, способів їх обробки.

Результати. Уперше на підставі фундаментальних структурних досліджень ідентифіковані продукти розкладання серпентину, що утворюють захисний металокерамічний шар на металевій поверхні. Наведені результати промислових випробувань, що підтверджують високу ефективність застосування природних мінералів в якості модифікаторів поверхонь деталей машин, які дозволили в 2,5−5 разів підвищити ресурс гірничо-металургійного устаткування за рахунок зниження, а іноді виключення, рементних робіт і підвищення функціональних властивостей машинобудівних виробів .

Наукова новизна. Створено новий науковий напрям в області геотрібоенергетики, що заснований на фундаментальних дослідженнях механохімічного впливу на робочі поверхні деталей машин комплексу природних матеріалів. Уперше доведено, що у процесі тертя на контактних поверхнях формується захисний шар, що має унікальні протизношувальні характеристики. Відбувається відновлення функціонального стану поверхні вузла тертя за рахунок ініціювання самоорганізованих процесів у пластичній деформації.

Практична значимість. Застосування геомодифікатора тертя дозволяє підвищити ресурс і надійність відповідальних деталей гірничо-металургійного устаткування, знизити кількість ремонтів і підвищити безпеку роботи гірничо-металургійного устаткування.

Список літератури / References:

1. Дидык Р.П. Новая технология восстановления узлов трения и модифицирования поверхностей деталей машин / Р.П. Дидык // Сб. научн. тр. – К.: ЧСМ НАН Украины, 2003. – С. 23−27.

Didyk, R.P. (2003), “New technology recovery units of friction and surface modification of machine parts”, Proc. Scien. Papers, Kiev, CHSM NASU, рр. 23−27.

2. Бабей Ю.И. Физические основы импульсного упрочнения стали и чугуна / Бабей Ю.И. – К.: Наукова думка, 2000. – 240 с.

 

Babey, Yu.I. (2003), Fizicheskiye osnovy impulsnogo uprochneniya stali i chuguna “Physical basis of pulse hardening steel and cast iron”, Naukova Dumka, Kiev, Ukraine.

Files:
2015_05_didyk
Date 2016-02-03 Filesize 730.06 KB Download 597

Відвідувачі

3232627
Сьогодні
За місяць
Всього
7
1052
3232627

Гостьова книга

Якщо у вас є питання, побажання або пропозиції, ви можете написати їх у нашій «Гостьовій книзі»

Реєстраційні дані

ISSN (print) 2071-2227,
ISSN (online) 2223-2362.
Журнал зареєстровано у Міністерстві юстиції України.
Реєстраційний номер КВ № 17742-6592ПР від 27.04.2011.

Контакти

49005, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 19, корп. 3, к. 24 а
Тел.: +38 (056) 746 32 79.
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Ви тут: Головна Про журнал редакційна колегія UkrCat Архів журналу 2015 Зміст №5 2015 Геотехнічна і гірнича механіка, машинобудування Нова технологія модифікування поверхні деталей машин на шляху подолання трибологічного бар’єру