Науковий вісник НГУ

Визначення зон забруднення гірничо-металургійними та енергогенеруючими підприємствами атмосферного повітря оксидами сірки

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 2

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Екологічна безпека, охорона праці

Останнє оновлення: 25 липня 2017

Опубліковано: 25 липня 2017

Перегляди: 2975

Authors:

М.М.Біляєв, д-р техн. наук, проф., Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна, м. Дніпро, Україна

Т.І.Русакова, канд. техн. наук, Дніпропетровський національний університет імені  О.Гончара, м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

В.Є.Колесник, д-р техн. наук, проф., Державний вищий навчальний заклад „Національний гірничий університет“, м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

А.В.Павличенко, канд. біол. наук, доц., Державний вищий навчальний заклад „Національний гірничий університет“, м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Abstract:

Мета. Розробка методики й програмного забезпечення для визначення рівнів і зон забруднення атмосферного повітря викидами гірничо-металургійних і енергогенеруючих підприємств, що містять значні обсяги оксидів сірки.

Методика. Прогноз рівня забруднення атмосферного повітря сірковміщуючими викидами гірничо-металургійних і енергогенеруючих підприємств ґрунтується на математичній моделі для розрахунку концентрації діоксиду сірки, що враховує процеси його окислення, а також утворення й випаровування сірчаної кислоти в атмосфері. Чисельна методика базується на спільному рішенні рівнянь конвективно-дифузійного переносу забруднюючих речовин, що надходять безпосередньо від підприємств або утворюються додатково за рахунок хімічних реакцій в атмосфері. Методика реалізується з використанням неявних різницевих схем.

Результати. Розроблена методика й програмне забезпечення дозволяють оперативно прогнозувати рівні забруднення атмосферного повітря викидами великих промислових підприємств з урахуванням хімічних перетворень оксидів сірки в навколишньому середовищі. Проведено ряд чисельних експериментів з оцінки рівнів і зон забруднення атмосферного повітря м. Дніпро діоксидом сірки поблизу промислових підприємств з урахуванням різних метеорологічних умов.

Наукова новизна. Встановлені закономірності забруднення атмосферного повітря викидами промислових підприємств на основі спільного рішення рівнянь переносу домішок, що надходять від джерел забруднення, і трансформації в результаті хімічних реакцій в атмосфері.

Практична значимість. Розроблені прогнозна методика й програмне забезпечення дозволяють оперативно визначити концентрацію забруднюючих речовин в атмосфері, оцінити рівень екологічної небезпеки функціонування великих промислових підприємств. Отримані закономірності розсіювання оксидів сірки дозволяють прогнозувати рівні забруднення об’єктів навколишнього середовища на території промислових міст і своєчасно впроваджувати повітряохоронні заходи.

References.

1. Shupranova, L.V., Khlopova, V.M. and Kharytonov, M.M., 2014. Air pollution assessment in the Dnepropetrovsk industrial megapolice of Ukraine, In: Douw G. Steyn, Peter J.H. Builtjes, Renske M.A. Timmermans, eds., 2014, Air Pollution Modeling and its Application XXII. NATO Science for Peace and Security Series C: Environmental Security. Dordrecht: Springer, pp. 101–104.

2. Biliaiev, M.M., Rostochilo, N., Kharytonov, M., 2014. Expert Systems for Assessing Disaster Impact on the Environment. In: Teodorescu H.N., Kirschenbaum A., Cojocaru S., Bruderlein C., eds. Improving Disaster Resilience and Mitigation – IT Means and Tools. NATO Science for Peace and Security Series C: Environmental Security. Dordrecht: Springer, pp. 153‒165.

3. Gibson, M.D., Kundu, S. and Satish, M., 2013. Dispersion model evaluation of PM_2.5, NO_X and SO₂ from point and major line sources in Nova Scotia, Canada using AERMOD Gaussian plume air dispersion model, Atmospheric Pollution Research, 4(2), pp. 157‒167.

4. Filipczyk, J., 2015. Some issues of road emission for passenger cars and light duty vehicles sector in the aspects of environmental protection. Transport Problems. 10(2), pp. 117‒123.

5. Kondratenko O.M., Vambol, S.O., Strokov, O.P. and Avramenko, A.M., 2015. Mathematical model of the efficiency of diesel particulate matter filter. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 6, pp. 55‒61.

6. Gallagher, J., Gill, L.W. and McNabola, A., 2013. The passive control of air pollution exposure in Dublin, Ireland: A combined measurement and modelling case study, Science of the Total Environment, 458‒460, pp. 331‒343.

7. Belokon, K.V., Belokon, Y.A., Kozhemyakin, G. B. and Matukhno, E. V., 2016. Environmental assessment of the intermetallic catalysts utilization efficiency for deactivation of the pollutants emitted by electrode production enterprises, Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 3, pp. 87‒94.

8. Rumiantsev, V., Yakubin, N., Bielokon, K., Matukhno, E. and Leventsova, C., 2015. Ecological aspects of the neutralization of gas emissions leaving from the resin storehouse of joint – stock company “Zaporozhkoks”. Metallurgical and Mining Industry, 4, pp. 105‒109.

9. Shmandiy, V.M., Kharlamova, E.V. and Rigas, T.E., 2015. The study of manifestations of environmental hazards at the regional level. Gigiena i Sanitariya. 7, рр. 90‒92.

03_2017_Biliaiev
2017-07-23  3.25 MB  793

• < Попередня