Регуляторні функції освіти в поведінкових моделях

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Authors:

О. В. Горбань, доктор філософських наук, професор, orcid.org/0000-0003-2321-5963, Київський університет імені Бориса Грінченка, м. Київ, Україна

О. П. Кравченко, кандидат філософських наук, доцент, orcid.org/0000-0002-8736-8128, Державний вищий навчальний заклад „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди“, м. Переяслав-Хмельницький, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Р. В. Мартич, кандидат філософських наук, доцент, orcid.org/0000-0002-7755-4496, Київський університет імені Бориса Грінченка, м. Київ, Україна

Н. Ф. ­Юхименко, кандидат філософських наук, доцент, orcid.org/0000-0001-7739-9716, Державний вищий навчальний заклад „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди“, м. Переяслав-Хмельницький, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Abstract:

Мета. Полягає у використанні поведінкового підходу для виділення й розгляду основних функцій освіти, за допомогою яких здійснюється управління та ідентифікація нейробіологічних і соціальних систем.

Методика. Автори використали міждисциплінарний підхід, зокрема, нейробіологічні, соціально-психологічні, природничо-наукові й соціологічні концепції. Міждисциплінарність методології дозволила авторам на основі поведінкового підходу виділити й розкрити регуляторні функції освіти. Важливе методологічне значення мали розробки в галузі нейрофілософіі та нейросоціологіі. У роботі автори використали методи історизму, компоратівізму, аналізу, синтезу та ін.

Результати. Вибір поведінкового підходу для розкриття регуляторних функцій освіти пояснюється його математичними й фізичними можливостями моделювати широкий спектр поведінки нейробіологічних і соціальних систем. У проблемному полі нейросоціологіі автори розглянули поведінкові моделі, що дозволили виділити й розглянути три ключові функції освіти, які в ролі зовнішніх стимулів впливають на Транзитивне ядро нейробіологічних і соціальних систем:

1. Формоутворюючу функцію, що в повній мірі розкривається в поведінковій моделі нейробіологічної та соціальної системи, в яких Транзитивне ядро є суть арете. Арете, як транзитивне ядро, складається із трьох екзістенціалів: розуму або нусу (νοῦς); знань або епістеми (ἐπιστήµη); і техне (τέχνη).

2. Розвиваючу функцію, що регулює спрямованість самореалізації людини. Розвиваюча функція освіти регулює особливості прояву транзитивного ядра або встановлює певний вектор виконання поведінкової моделі нейробіологічної й соціальної системи.

3. Стабілізуючу функцію, що призводить нейробіологічні й соціальні системи до стану „глобальної стабільності“.

Регуляторні функції освіти своєю кінцевою метою мають формування стійкої моделі індивідуальної поведінки. Спочатку, виступаючи як зовнішній стимул, регуляторні функції освіти з часом трансформуються в новий якісний стан – функції саморегуляції. Нейробіологічні й соціальні системи навчаються навичкам самоконтролю. Вони навчаються самостійно управляти зовнішньою діяльністю та своїм саморозвитком.

Наукова новизна. Автори використовували поведінковий підхід для дослідження функцій освіти. Автори встановили й розглянули три ключові функції освіти, що в ролі зовнішніх стимулів впливають на транзитивне ядро нейробіологічних і соціальних систем: а) формоутворювальну; б) розвиваючу; в) стабілізуючу.

Практична значимість. Поведінковий підхід дозволяє моделювати широкий спектр поведінки нейробіологічних і соціальних систем: сім’ї, колективів, міст, цивілізації та культури. Поведінкове моделювання соціальних процесів і поведінкових актів у нейросоціологіі підвищує якість управління нейробіологічних і соціальних систем. Освіта в поведінковому моделюванні розглядається як важливий регулятор поведінки нейробіологічних і соціальних систем, що підвищує якість управління взаємопов’язаними системами.

References.

1. Franks, David D. (2019). Neurosociology: Fundamentals and Current Findings. Netherlands: Springer. DOI: 10.1007/978-94-024-1600-8.

2. Glanz, K., Rimer, B. K., & Viswanath,K. (Eds.) (2015). Health Behavior: Theory, Research, and Practice (5th ed.). Jossey-Bass.

3. Kozak, S., Nagel, St., & Santosh, Sh. (2018). Interpreting Factor Models. Journal of Finance, 73(3), 1183-1223. DOI:10.1111/jofi.12612.

4. Bazaluk, O. (2017). The Theory of War and Peace, Geophilosophy of Europe. Cambridge Scholars Cambridge Scholars Publishing.

5. Dzvinchuk, D., & Kachmar, O. (2018). A Look into the Future: Cyber-aggression as the Problem of Interaction in Space Exploration. Philosophy and Cosmology, 21, 54-60. DOI:10.29202/phil-cosm/21/6.

6. Możgin, W. (2018). Ukraine in a Geopolitical Game between the West and the Russian Federation. Ukrainian Policymaker, 3, 36-42. DOI:10.29202/up/3/5

7. Bazaluk, O. (2017). Plato’s and Isocrates’ Traditions in the Development of Educational Theories in the History of Culture. Annals of the University of Craiova – Philosophy Series, 40(2 ⁄ 2017), 5-18.

8. Nishimura, H. (2018). The transitive core: Inference of welfare from nontransitive preference relations. Theoretical Economics, 13(2018), 579-606.

9. May, H. (2010). Aristotle’s Ethics: Moral Development and Human Nature. Continuum.

10. Bazaluk, O. (2019). The Revival of the Notion of Arete in Contemporary Philosophy. Schole, 13.1, 198-207. DOI:10.25205/1995-4328-2019-13-1-198-207.

11. Naumenko, R. (2018). Philosophy of Public Governance: Manpower Policy of Modern Ukraine in the Context of Globalization. Philosophy and Cosmology, 20, 106-112. DOI:10.29202/phil-cosm/20/9.

12. Fatkhutdinova, O. (2018). Impact of Legal Education on the Development of Space Law. Advanced Space Law, 1, 42-49. DOI:10.29202/asl/2018/1/5

13. UNESCO. (2016). Global Action Programme on Education for Sustainable Development: Preliminary Monitoring Reportfocusing on the GAP Key Partners. (2016, 30 June). Retrieved from https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000245212.

14. Ursul, А., & Ursul, Т. (2018). Environmental Education for Sustainable Development. Future Human Image, 9, 115-125. DOI:10.29202/fhi/9/12.

15. Ursul, А., & Ursul, Т. (2017). Education and Globalistics. Future Human Image, 7, 136-153.

 повний текст / full article



Відвідувачі

2872524
Сьогодні
За місяць
Всього
86
8342
2872524

Гостьова книга

Якщо у вас є питання, побажання або пропозиції, ви можете написати їх у нашій «Гостьовій книзі»

Реєстраційні дані

ISSN (print) 2071-2227,
ISSN (online) 2223-2362.
Журнал зареєстровано у Міністерстві юстиції України.
Реєстраційний номер КВ № 17742-6592ПР від 27.04.2011.

Контакти

49005, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 19, корп. 3, к. 24 а
Тел.: +38 (056) 746 32 79.
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Ви тут: Головна Співпраця Партнери UkrCat Архів журналу 2019 Зміст №3 2019 Економіка та управління Регуляторні функції освіти в поведінкових моделях