Оцінка ефективності рекультивації земель кар’єра видобутку марганцевої руди: екосистемний підхід

Рейтинг користувача:  / 1
ГіршийКращий 

Authors:

І. М. Лоза, канд. біол. наук, orcid.org/0000-0001-7876-8624, Науково-дослідний інститут біології Дніпровського національного університету імені О. Гончара, м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

О. Є. Пахомов, д-р біол. наук, проф., orcid.org/0000-0002-5192-6140, Науково-дослідний інститут біології Дніпровського національного університету імені О. Гончара, м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

В. І. Чорна, д-р біол. наук, проф., orcid.org/0000-0002-8815-130X, Дніпровський державний аграрний університет, м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Н. В. Ворошилова, канд. біол. наук, orcid.org/0000-0003-1434-3285, Дніпровський державний аграрний університет, м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Abstract:

Мета. Оцінка якості рекультивованих земель Орджонікідзевського гірничо-збагачувального ком­бі­нату на прикладі Олександрівського кар’єру на можливість їх господарського використання та придатності для існування ґрунтової біоти, а також надання рекомендацій щодо подальшого раціонального господарського використання.

Методика. Оцінку якості рекультивації проводили шляхом порівняння бонітету рекультивованих ґрунтів із бонітетом зональних ґрунтів. Збір і обробку даних проведено за показниками потужності насипного шару, вмісту гумусу в насипному шарі, вмісту фізичної глини в насипному шарі та в підстилаючій породі, гранулометричного складу насипного шару метрової товщини, ступеня засолення насипного родючого шару й підстилаючих порід (ступінь), складу та властивості підстилаючих порід.

Результати. Дослідженнями було встановлено, що в результаті виконання технічного етапу рекультивації було одержано рекультивований ґрунт, який за характеристиками є схожим із природними зональними ґрунтами, розташованими раніше на цій ділянці до проведення гірничих робіт, і, хоча він має меншу родючість і більшу засоленість нижніх горизонтів, його можна використовувати для господарських цілей після проведення біологічного етапу рекультивації, що полягає у вирощуванні солетривких багаторічних трав протягом 3‒5 років. Методика рекультивації земель на теперішній час узагальнена й добре вивчена, однак у більшості рекультиваційних схем екологічного відновлення техногенних територій не врахована повнота натуралізації та функціонування рекультивованих екосистем, оскільки більшість рекультиваційних заходів зосереджено лише на стані рослинності й наземної макрофауни.

Наукова новизна. Полягає в тому, що при оцінці якості рекультивації запропоновано враховувати екологічні умови для існування ґрунтових безхребетних, що відіграють важливу роль у створенні механізмів стійкості агросистем. Ці тварини вносять значний екологічний внесок у перетворення ґрунтових властивостей, виступаючи як ґрунтозахисний біологічний фактор органічного землеробства.

Практична значимість. Виконана наукова робота є складовою частиною рішення інтегральної сучасної екологічної задачі щодо забезпечення людини сукупністю матеріальних і нематеріальних благ – природними ресурсами та здоровим довкіллям.

Reference.

1. Pecharová, E., Martis, M., Kašparová, I. and Zdražil, V., 2011. Environmental approach to methods of regeneration of disturbed landscapes. Journal of Landscape Studies [pdf], 4, pp. 71–80. Available at: <http://www.centrumprokrajinu.cz/files/JLS_Volume%204_pp%2071-80.pdf> [Accessed 20 September 2017].

2. Kulbachko, Y., Loza, I., Pakhomov, O. and Didur, O., 2011. The zoological remediation of technogen faulted soil in the industrial region of the Ukraine Steppe zone. In: M. Behnassi, ed.,Sustainable Agricultural Development, Springer Science+Business Media: Springer Dordrecht Heidelberg London New York. рр. 115‒123. Available at: <https://www.springerprofessional.de/the-zooecological-remediation-of-technogen-faulted-soil-in-the-i/4733268> [Accessed 22 October 2017].

3. Karaca, A., 2011. Biology of Earthworms, Soil Biology 24, Springer-Verlag Berlin Heidelberg. DOI: 10.1007/ 978-3-642-14636-7_16.

4. Kulbachko, Y. L., Didur, О. А., Loza, I. M. and Kryuchkova, A. I., 2016. Effects of saprophages (Earthworms, Lumbricidae, and Millipedes, Diplopoda) on ecosystem services implementation: optimization of some ecological functions in remediated soil. In: O.Y.Pakhomov, ed.,Issues of the ecosystem services provided by animals under anthropogenic pressure within Ukrainian steppe. Vienna: “East West” Association for Advanced Studies and Higher Education GmbH., Сh. 4., рр. 62‒87.

5. Lovinska, V., Sytnyk, S., Kharytonov, M. and Loza, I., 2016. Features of pine stands function in Dnieper North Steppe, Ukraine. The Journal “Agriculture and Forestry”, 62(1), рр. 155‒163. DOI: 10.17707/AgricultForest.62.1.18.

6. Maltseva, I. А. and Baranova, О. А., 2014. Algae of technogen ecotopes of iron-ore plant. Algology, 24(3), pp. 350‒353. Available at: <http://nbuv.gov.ua/UJRN/algol_2014_24_3_25> [Accessed 20 October 2017].

7. Pakhomov, O. Y. and Shulman, M. V., 2017. Features of Birds Corpses Decomposition and Utilization Processes in Different Forest Biogeoecoenosis in Steppe Dnipro River Area. Ornithological reading of memory M. A. Voinstvensky (collection of works). Vestnik zoologii, Journal of Schmalhausen Institute of Zoology, 35, 1–88, pp. 59–61.

8. Shulman, M. V., Pakhomov, O. Y. and Brygadyrenko, V. V., 2017. Effect of lead and cadmium ions upon the pupariation and morphological changes in Calliphora vicina (Diptera, Calliphoridae). Folia Oecologica, 44(1), pp. 28–37. DOI: 10.1515/foecol-2017-0004.

9. Brygadyrenko, V.  V., 2016. Influence of litter thickness on the structure of litter macrofauna of deciduous forests of Ukraine’s steppe zone. Visnik Dnipropetovsk University. Series Biology, Ecology, 24(1), рр. 240–248. DOI: 10.15421/011630.

 повний текст / full article



Відвідувачі

2124092
Сьогодні
За місяць
Всього
74
8319
2124092

Гостьова книга

Якщо у вас є питання, побажання або пропозиції, ви можете написати їх у нашій «Гостьовій книзі»

Реєстраційні дані

ISSN (print) 2071-2227,
ISSN (online) 2223-2362.
Журнал зареєстровано у Міністерстві юстиції України.
Реєстраційний номер КВ № 17742-6592ПР від 27.04.2011.

Контакти

49000, м. Дніпропетровськ,
пр. К. Маркса, 19, корп. 3, к. 24 а
Тел.: 47-45-24
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Ви тут: Головна Головна UkrCat Архів журналу 2018 Зміст №4 2018 Екологічна безпека, охорона праці Оцінка ефективності рекультивації земель кар’єра видобутку марганцевої руди: екосистемний підхід