Науковий вісник НГУ

Чи існує парадокс приватності? Роль контексту

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №4 2026

Останнє оновлення: 24 серпня 2026

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 1634

Authors:

В. В. Козюк, orcid.org/0000-0002-5715-2983, Західноукраїнський національний університет, м. Тернопіль, Україна, e-mail Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Ю. П. Івашук, orcid.org/0000-0002-8459-4744, Західноукраїнський національний університет, м. Тернопіль, Україна, e-mail Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Н. Г. Цяпа*, orcid.org/0009-0005-0820-5443, Західноукраїнський національний університет, м. Тернопіль, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

* Автор-кореспондент e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2026, (4): 211 - 222

https://doi.org/10.33271/nvngu/2026-4/211

Abstract:

Мета. Дослідження має на меті зʼясувати чи зберігається парадокс приватності з урахуванням контекстної інформації та прозорості цифрових сервісів, а також перевірити стійкість преференцій щодо приватності в повсякденному житті, соціальних медіа й цифрових фінансах.

Методика. Проведено анкетне опитування 400 респондентів. На основі результатів були визначені індекси схильності до приватності у трьох доменах й індекси переваги приватності над зручністю та над невизначеними майбутніми вигодами. Були використані методи шкали Лікерта, аналізу за допомогою описової статистики, кореляційного аналізу, t-тестів і регресійних моделей.

Результати. Схильності до приватності суттєво відрізняються залежно від контексту й лише слабо корелюють між собою. Водночас, усі три індекси перебувають у тісному та статистично значущому зв’язку із перевагою приватності над функціональністю за умови чіткого контекстного формулювання вибору, що підтверджує висновок про існування парадоксу приватності у слабкій формі. Також це свідчить про те, що контекст є розмежувальною лінією між парадоксом приватності й більш преференційно узгодженим вибором. Зрештою, пояснювальна сила моделей залишається скромною й не дає підстав для сильної інтерпретації в дусі раціонального вибору.

Наукова новизна. У дослідженні одночасно розглядаються три контекстно віддалені домени приватності та явно зіставляються абстрактні й контекстуалізовані компроміси «приватність‒функціональність», що демонструє роль контексту як граничної умови між парадоксом приватності й раціональним, преференційно узгодженим вибором. На відміну від попередніх робіт авторів, присвячених парадоксу приватності в контексті цифрових валют центральних банків (ЦВЦБ) і довіри до них, ця робота поширює аналіз далі за контекст ЦВЦБ. Це включає такі домени як повсякденне життя, соціальні медіа й цифрові фінанси, і явно зіставляє абстрактні та контекстно насичені компроміси «приватність–функціональність» у єдиному емпіричному дизайні.

Практична значимість. Результати показують, що коли вибір щодо приватності подано чіткіше й у зрозумілому контексті, споживачі частіше роблять вибір, який краще відповідає їхнім заявленим уподобанням. Це вказує на можливу користь прозоріших політик приватності та зрозуміліших рішень в оформленні цифрових сервісів. Для регуляторів ці результати радше свідчать на користь підходів, заснованих на прозорості, однак через перехресний характер дослідження й невипадкову вибірку вони не дають підстав для сильних причинних чи нормативних висновків.

Ключові слова: цифрова економіка, цифрова приватність, парадокс приватності, поведінкова економіка, споживчий вибір

References.

1. Hu, Q., Xie, J., & Zhang, G. (2023). The role of data-driven services strategy in platform competition: A system performance perspective. PLoS ONE, 18(1), e0272547. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0272547

2. Acquisti, A., Taylor, C., & Wagman, L. (2016). The economics of privacy. Journal of Economic Literature, 54(2), 442-492. https://doi.org/10.1257/jel.54.2.442

3. Goldfarb, A., & Que, V. F. (2023). The economics of digital privacy. Annual Review of Economics, 15(1), 267-286. https://doi.org/10.1146/annurev-economics-082322-014346

4. Barth, S., & de Jong, M. D. T. (2017). The privacy paradox: Investigating discrepancies between expressed privacy concerns and actual online behavior – A systematic literature review. Telematics and Informatics, 34(7), 1038-1058. https://doi.org/10.1016/j.tele.2017.04.013

5. Gerber, N., Gerber, P., & Volkamer, M. (2018). Explaining the privacy paradox: A systematic review of literature investigating privacy attitude and behavior. Computers & Security, 77, 226-261. https://doi.org/10.1016/j.cose.2018.04.002

6.Gimpel, H., Kleindienst, D., & Waldmann, D. (2018). The disclosure of private data: Measuring the privacy paradox in digital services. Electronic Markets, 28(4), 475-490. https://doi.org/10.1007/s12525-018-0303-8

7. Cloos, J., Frank, B., Kampenhuber, L., Karam, S., Luong, N., Moller, D., Monge-Larrain, M., …, & Rossler, C. (2019). Is your privacy for sale? An experiment on the willingness to reveal sensitive information. Games, 10(3), 28. https://doi.org/10.3390/g10030028

8. Barth, S., de Jong, M. D. T., Junger, M., Hartel, P. H., & Roppelt, J. C. (2019). Putting the privacy paradox to the test: Online privacy and security behaviors among users with technical knowledge, privacy awareness, and financial resources. Telematics and Informatics, 41, 55-69. https://doi.org/10.1016/j.tele.2019.03.003

9. Hirschprung, R. S. (2023). Is the privacy paradox a domain-specific phenomenon? Computers, 12(8), 156. https://doi.org/10.3390/computers12080156

10.      Koziuk, V., Ivashuk, Y., & Hayda, Y. (2024). CBDC, trust in the central bank, and the privacy paradox. Economics – Innovative and Economics Research Journal, 12(2), 219-242. https://doi.org/10.2478/eoik-2024-0025

11.      Athey, S., Catalini, C., & Tucker, C. E. (2017). The digital privacy paradox: Small money, small costs, small talk. NBER Working Paper, 23488. https://doi.org/10.3386/w23488

12.      Chen, L., Huang, Y., Ouyang, S., & Xiong, W. (2021). The data privacy paradox and digital demand. SSRN Electronic Journal. https://doi.org/10.2139/ssrn.3930095

13.      Cofone, I. (2026). The privacy paradox is a misnomer: Data under structural uncertainty. Georgetown Law and Technology Review, 10(1), 1. https://doi.org/10.2139/ssrn.6030275

14.      Chhabra, S., Mukherjee, J., & Agarwal, M. N. (2023). Understanding privacy paradox: Experimental approach on study privacy concerns and actual behavior among apps users. Journal of Organizational Computing and Electronic Commerce, 33(3-4), 105-124. https://doi.org/10.1080/10919392.2023.2251328

15.      Hargittai, E., & Marwick, A. (2016). “What can I really do?” Explaining the privacy paradox with online apathy. International Journal of Communication, 10, 3737-3757. https://ijoc.org/index.php/ijoc/article/view/4655

16.      Blank, G., Bolsover, G., & Dubois, E. (2014). A new privacy paradox: Young people and privacy on social network sites. SSRN Electronic Journal. https://doi.org/10.2139/ssrn.2479938

17.      Adorjan, M., & Ricciardelli, R. (2019). A new privacy paradox? Youth agentic practices of privacy management despite “nothing to hide” online. Canadian Review of Sociology, 56(1), 8-29.
https://doi.org/10.1111/cars.12227

18.      Hoffmann, C. P., Lutz, C., & Ranzini, G. (2016). Privacy cynicism: A new approach to the privacy paradox. Cyberpsychology: Journal of Psychosocial Research on Cyberspace, 10(4), 7. https://doi.org/10.5817/CP2016-4-7

19.      Liyanaarachchi, G. (2021). Managing privacy paradox through national culture: Reshaping online retailing strategy. Journal of Retailing and Consumer Services, 60, 102500. https://doi.org/10.1016/j.jretconser.2021.102500

20.      Koziuk, V., & Ivashuk, Y. (2022). Does it matter for CBDC design? Privacy-anonymity preferences from the side of hierarchies and egalitarian cultural patterns. Economics – Innovative and Economics Research Journal, 10(1), 35-53. https://doi.org/10.2478/eoik-2022-0008

21.      Colnago, J., Cranor, L. F., & Acquisti, A. (2023). Is there a reverse privacy paradox? An exploratory analysis of gaps between privacy perspectives and privacy-seeking behaviors. Proceedings on Privacy Enhancing Technologies, 2023(1), 455-476. https://doi.org/10.56553/popets-2023-0027

22.      Solove, D. J. (2021). The myth of the privacy paradox. George Washington Law Review, 89(1), 1-51. https://doi.org/10.2139/ssrn.3536265

23.      Kokolakis, S. (2017). Privacy attitudes and privacy behavior: A review of current research on the privacy paradox phenomenon. Computers & Security, 64, 122-134. https://doi.org/10.1016/j.cose.2015.12.001

24.      Brits, H., & Jonker, N. (2023). The use of financial apps: Privacy paradox or privacy calculus? De Nederlandsche Bank Working Paper, 794. https://www.dnb.nl/media/hwpei2bx/working_paper_no-794.pdf

25.      Cruijsen, C. van der (2020). Payments data: Do consumers want banks to keep them in a safe or turn them into gold? Applied Economics, 52(6), 609-622. https://doi.org/10.1080/00036846.2019.1659493

26.      Rosati, P., Fox, G., Cummins, M., & Lynn, T. (2022). Perceived risk as a determinant of propensity to adopt account information services under the EU Payment Services Directive. Journal of Theoretical and Applied Electronic Commerce Research, 17(2), 493-506. https://doi.org/10.3390/jtaer17020026

27.      Koziuk, V., Dziubanovska, N., & Tsegelnyy, I. (2025a). Can artificial intelligence help to identify privacy paradox: Case of CBDC. CEUR Workshop Proceedings, 3974, 119-132. https://ceur-ws.org/Vol-3974/paper13.pdf

28.      Karwatzki, S., Trenz, M., & Veit, D. (2022). The multidimensional nature of privacy risks: Conceptualisation, measurement and implications for digital services. Information Systems Journal, 32(6), 1126-1157. https://doi.org/10.1111/isj.12386

29.      Frener, R., Dombrowski, J., & Trepte, S. (2023). Development and validation of the Need for Privacy Scale (NFP-S). Communication Methods and Measures, 17(4), 265-290. https://doi.org/10.1080/19312458.2023.2246014

30.      MacKenzie, S. B., Podsakoff, P. M., & Podsakoff, N. P. (2011). Construct measurement and validation procedures in MIS and behavioral research: Integrating new and existing techniques. MIS Quarterly, 35(2), 293-334. https://doi.org/10.2307/23044045

31.      Choi, S., Kim, B., Kim, Y.-S., & Kwon, O. (2023). Central bank digital currency and privacy: A randomized survey experiment. BIS Working Paper, 1147. https://www.bis.org/publ/work1147.htm

32.      Koziuk, V., Ivashuk, Y., & Hayda, Y. (2025b). Privacy preferences and trust in central banks: Heterogeneity in case of CBDC. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice, 3(62), 11-26. https://doi.org/10.55643/fcaptp.3.62.2025.4734

33.      Nissenbaum, H. (2004). Privacy as contextual integrity. Washington Law Review, 79(1), 119-157. https://digitalcommons.law.uw.edu/wlr/vol79/iss1/10/

• < Попередня
• Наступна >