Науковий вісник НГУ

Політика «жорсткої» економічної безпеки у Східній Європі в умовах гібридних і воєнних загроз

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №2 2026

Останнє оновлення: 25 квітня 2026

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 1918

Authors:

О. Ю. Сохацький*, orcid.org/0000-0001-8735-866X, Західноукраїнський національний університет, м. Тернопіль, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

В. А. Шухманн, orcid.org/0000-0002-1427-3312, ТОВ «Фінансова компанія «Абсолют Фінанс», м. Тернопіль, Україна, e-mail:Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

В. М. Панасюк, orcid.org/0000-0002-5133-6431, Західноукраїнський національний університет, м. Тернопіль, Українаe, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Р. П. Влох, orcid.org/0009-0005-1132-8284, Західноукраїнський національний університет, м. Тернопіль, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Т. І. Длугопольська, orcid.org/0000-0003-1925-963X, Західноукраїнський національний університет, м. Тернопіль, Україна, e-mail:Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

* Автор-кореспондент e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2026, (2): 187 - 195

https://doi.org/10.33271/nvngu/2026-2/187

Abstract:

Мета. Обґрунтувати перехід до політики «жорсткої» економічної безпеки у країнах Східної Європи в умовах тривалих військових і гібридних загроз (2014–2025) й розробити інтегральний індекс жорсткої економічної безпеки (HESI) для міждержавного порівняння.

Методика. Дослідження поєднує інституційно-структурний, порівняльний і ризик-орієнтований підходи. Кількісні процедури включають відбір та операціоналізацію індикаторів, min–max нормалізацію, побудову композитного індексу й застосування методу аналізу ієрархій (AHP) для визначення ваг доменів. Емпірична рамка інтегрує багатовимірну оцінку у сферах енергетичної безпеки, оборонно-промислової спроможності, гібридної й кіберстійкості, технологічної автономії та інституційної стабільності. Візуалізація використовується для представлення міждержавних відмінностей.

Результати. Встановлено внесок п’яти відібраних авторами факторів у зміну показника економічної стійкості за умов воєнних руйнувань, енергетичного примусу, технологічних обмежень і гібридного тиску. Запропоновано й емпірично апробовано індекс HESI, що дозволяє ранжувати країни Східної Європи за здатністю підтримувати функціонування ключових економічних систем в умовах військової та гібридної ескалації. Отримані результати свідчать про диференціацію між країнами й підтверджують, що стійкість визначається не окремим чинником, а збалансованою конфігурацією енергетичної автономії, кіберготовності, технологічної спроможності та інституційної якості. Виявлено стратегічний перехід від «м’яких» моделей економічної безпеки до сек’юритизованої, ризик-контрольованої політики.

Наукова новизна. Доведено, що наявні глобальні й регіональні індекси не забезпечують інтегрованого вимірювання економічної безпеки в умовах військової та гібридної конфронтації. Запропонований HESI поєднує економічні, безпекові, технологічні, кібернетичні й інституційні виміри в єдину аналітичну модель, придатну для структурованого порівняння в умовах системних потрясінь.

Практична значимість. Результати дослідження формують прикладний інструментарій для політиків і дослідників щодо діагностики структурних вразливостей, визначення пріоритетних напрямів втручання й розроблення узгоджених стратегій жорсткої економічної безпеки. Рамка HESI може бути використана для стратегічного планування, моніторингу політик підвищення стійкості й адаптації національних і європейських заходів економічної безпеки в регіонах, що зазнають тривалих військових і гібридних ризиків.

Ключові слова: фінанси, безпека, гібридні загрози, кіберзагрози, стійкість, енергетика, детермінанти, ризики

References.

1. Panasyuk, V. M., Bosyi, V. A., & Schuchmann, V. A. (2024). Analytical support of risk assets management as a component of forming a positive image of the enterprise. SWorldJournal, 23(2), 82-90. https://doi.org/10.30888/2663-5712.2024-23-00-005

2. Dankevych, A., Stoyanova-Koval, S., Polova, O., Los, Z., Burdeina, N., & Kazak, O. (2024). State of economic security and directions of restoration of socio-economic development and food security in the conditions of war. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice, 2(55), 441-460. https://doi.org/10.55643/fcaptp.2.55.2024.4170

3. Sokhatskyi, O. Y., & Vlokh, R. P. (2025). Soft power and nation branding in the era of global geopolitical instability. Derzhava ta rehiony. Seriia: Ekonomika ta pidpryiemnytstvo, 2(136). https://doi.org/10.32782/1814-1161/2025-2-22

4. Farrell, H., & Newman, A. L. (2019). Weaponized interdependence: How global economic networks shape state coercion. International Security, 44(1), 42-79. https://doi.org/10.1162/isec_a_00351

5. European Commission & High Representative of the Union for Foreign Affairs and Security Policy (2023). European Economic Security Strategy (Joint Communication). Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex:52023JC0020

6. European Commission (2022). Strategic Compass for Security and Defence. Publications Office of the European Union. Retrieved from https://www.eeas.europa.eu/eeas/strategic-compass-security-and-defence_en

7. de Souza, L. V. (2024). Developing an economic security strategy: EU and U.S. approaches. CSIS Geoeconomics 360. Retrieved from https://www.csis.org/blogs/geoeconomics-360/developing-economic-security-strategy-eu-and-us-approaches

8. Jonek-Kowalska, I. (2022). Economic and resource determinants of energy security in the European Union. Resources Policy, 79, 103116. https://doi.org/10.1016/j.resourpol.2022.103116

9. Kościelniak, M., & Czupryński, A. (2025). Energy security of Central and Eastern Europe in the context of geopolitical tensions and diversification of raw material supplies. European Research Studies Journal, 28(2), 622-635. https://doi.org/10.35808/ersj/4001

10.      Rokicki, T., Bórawski, P., & Szeberényi, A. (2023). Energy security in EU countries in 2020–2022: Crisis implications and regional vulnerabilities. Energies, 16(5), 2154. https://doi.org/10.3390/en16052154

11.      Ivashko, O., Simakhova, A., Soliakov, V., & Choroszczak, J. (2025). Clustering EU member states by energy security level using Kohonen maps. Energies, 18(17), 4750. https://doi.org/10.3390/en18174750

12.      Kuzior, A., Kovalenko, O., Tiutiunyk, I., & Hrytsenko, L. (2025). Assessment of the energy security of EU countries in light of the expansion of renewable energy sources. Energies, 18(8), 2126. https://doi.org/10.3390/en18082126

13.      Popov, J. (2023). Energy efficiency in Central and Eastern Europe: An elephant in the room. Swedish Institute for European Policy Studies. Retrieved from https://sieps.se/en/publications/2023/energy-efficiency-in-central-and-eastern-europe-an-elephant-in-the-room

14.      Semenenko, I., Dobrovolskyi, O., Tolok, I., Onofriichuk, Y., & Onofriichuk, V. (2023). Energy and environmental security of the EU after 2022: Implications of Russian aggression. Economic Annals-XXI, 198(3-4), 23-28.

15.      Stockholm International Peace Research Institute. (2024). SIPRI military expenditure database. Retrieved from https://www.sipri.org/databases/milex

16.      North Atlantic Treaty Organization (2023). Defence expenditure of NATO countries (2014–2022). Retrieved from https://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/2023/3/pdf/230321-def-exp-2022-en.pdf

17.      Zvarych, R., Wang, Y., Dluhopolska, T., Bulavynets, O., & Kharkovskyi, B. (2025). Pareto improvement of global inclusive growth: The “Belt and Road” model. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (5), 208-217. https://doi.org/10.33271/nvngu/2025-5/208

18.      Mazaraki, A., Kalyuzhna, N., & Sarkisian, L. (2021). Multiplicative effects of hybrid threats. Baltic Journal of Economic Studies, 7(4), 136-144. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2021-7-4-136-144

19.      Loik, R. (2024). Undersea hybrid threats in strategic competition: The emerging domain of NATO–EU defense cooperation. Journal on Baltic Security, 10(2), 1-25. https://doi.org/10.57767/jobs_2024_008

20.      Amelina, I. (2025). The impact of Russian aggression in Ukraine on international economic security. Economics and Society, 78, 1-7. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-78-7

21.      Mohilevskyi, L., Fursa, V., Sievidova, I., Komziuk, M., Khloponina-Gnatenko, O., & Pidkopai, D. (2021). Ensuring the economic security of Ukraine in the aspect of the Association Agreement between the EU. European Journal of Sustainable Development, 10(2), 171-186. https://doi.org/10.14207/ejsd.2021.v10n2p171

22.      Smochko, N., & Luzhanska, T. (2022). Relocation of Ukrainian business as a tool of economic security in military state. Social Development and Security, 12(4), 112-118. https://doi.org/10.33445/sds.2022.12.4.10

23.      Hetman, O. (2025). Economic security of Ukraine under war: A foreign trade perspective. Safety and Security Advances, 1(1), 63-78. https://doi.org/10.61093/ssa.1(1).63-78.2025

24.      Kyzym, M., Khaustova, V., & Yaholnytskyi, O. (2024). Assessment and ways to improve the resilience of Ukrainian society. Demography and Social Economy, 58(4), 24-44. https://doi.org/10.15407/dse2024.04.024

25.      Mulska, O., Bil, M., Leshchukh, I., Baranyak, I., & Voronko, O. (2025). Socio-economic resilience vs vulnerability: Spatial modelling under sustainable development conditions (the case of Ukraine’s regions). Agricultural and Resource Economics, 11(3), 130-164. https://doi.org/10.51599/are.2025.11.03.05

26.      Kaliuzhna, Y. (2025). Digital transformation of the state and digital citizenship: Challenges and strategies of national security. Politicus, 2. https://doi.org/10.24195/2414-9616.2025-2.9

27.      Brodny, J., & Tutak, M. (2023). A multi-criteria assessment of energy security in the EU: New vs. old member states. Energy Reports, 9, 1234-1249. https://doi.org/10.1016/j.egyr.2022.12.131

28.      Botar, A., & Ugryn, K. (2024). Central Eastern Europe and the push for energy security. Green European Journal.

29.      World Bank (2025). Research and development expenditure (% of GDP). Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/GB.XPD.RSDV.GD.ZS

30.      Borysiak, O., Brych, V., Manzhula, V., Dluhopolska, T., Lechowicz, T., & Putsenteilo, P. (2025). Synergy of energy-efficient and low-carbon management of the logistics chains within developing distributed generation of electric power: The EU evidence for Ukraine. Energies, 18(20), 5512. https://doi.org/10.3390/en18205512

• < Попередня
• Наступна >