Науковий вісник НГУ

Структура гравітаційного поля та гравізбурюючі об’єкти Південно-Торгайського осадового басейну

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №2 2025

Останнє оновлення: 28 квітня 2025

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 1598

Authors:

А.E.Абетов, orcid.org/0000-0002-1866-7677, НАТ «Казахський національний дослідницький технічний університет імені К.І.Сатпаєва», м. Алмати, Республіка Казахстан

Д.Б.Муканов*, orcid.org/0000-0002-9628-2588, НАТ «Казахський національний дослідницький технічний університет імені К.І.Сатпаєва», м. Алмати, Республіка Казахстан, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

* Автор-кореспондент e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2025, (2): 013 - 025

https://doi.org/10.33271/nvngu/2025-2/013

Abstract:

Мета. Вивчення розподілу щільнісних неоднорідностей у різних прошарках земної кори Південно-Торгайського осадового басейну (ПТОБ). Виявлення кореляційних зав’язків цих неоднорідностей з будовою, геодинамічними процесами й тектонічною еволюцією даного басейну.

Методика. Геологічна інтерпретація регіональних, внутрішньокорових і локальних аномалій гравітаційного поля з урахуванням даних сейсмо­розвідки, магніторозвідки, геотермічних досліджень і неотектонічних дислокацій.

Результати. Були визначені просторовий розподіл неоднорідностей щільності на різних ділянках літосфери ПТОБ,  розташування центрів маси, що заважають гравітації, а також протяжність, форма та інтенсивність аномальних тіл і глибини їх залягання. У діапазоні глибин 30–150 км спостерігається виражена блокова неоднорідність літосфери ПТОБ, що виявляє значні відмінності в інтенсивності, морфології, полярності, орієнтації та градієнтних варіаціях трансформованої гравітаційної аномалії (g_reg) порівняно із прилеглими районами Нижньо­сир­дар’їн­сь­кого вала та Шу-Сарисуйської западини. На глибинах до 25–30 км у консолідованій корі встановлені прояви горизонтальних зсувних деформацій, внутрішня будова й контрастність внутрішньокорових міжблокових меж. Не було виявлено суттєвих відмінностей між ПТОБ і Ниж­ньо­сир­дар'їнським валом у полі внутрішньокорової гравітаційної трансформації, тоді як відмінності від Шу-Сарисуської западини спостерігалися. На глибинах до 7 км локальні гравітаційні об’єкти демонструють чітку кореляцію із глибиною до вершини палеозойських утворень, ефективно відстежуючи складчасті пояси, приховані під мезозойсько-кайнозойськими відкладеннями.

Наукова новизна. Уперше висунуте припущення про значну диференціацію за глибиною закладення та віком великих розломів, що свідчить про різномасштабні зсуви на рівні регіональних, внутрішньокорових і локальних неоднорідностей літосфери. В основі земної кори ПТОБ по розриву Мохо фіксується западина, під якою спостерігається активна мантійна зона, фіксуються підвищені горизонтальні градієнти основи земної кори. Виявлене унікальне геологічне явище, відповідно до якого основні геономічні межі земної кори є згодними, що наглядно підтверджує рифтову природу СТБ.

Практична значимість. Отримані результати можуть бути використані для планування геологорозвідки та оцінки нафто-газового потенціалу ПТОБ; планування пошуково-оціночних робіт, оптимізації розміщення бурових майданчиків і проєктування свердловин, спрямованих на перспективні об’єкти квазіплатформенного структурного ярусу. Результати досліджень сприятимуть кращому розумінню закономірностей розподілу глибинних, структурних, геомагнітних і геотермальних літосферних неоднорідностей, їхньої кореляції із сучасною тектонікою та геологічною історією ПТОБ. Окрім того, вони можуть стати основою для подальших наукових досліджень, спрямованих на вивчення геодинамічних процесів, а також для адаптації запропонованої методології до інших нафтогазоносних басейнів.

Ключові слова: гравітаційне поле, трансформанти, неоднорідності літосфери, сейсморозвідка, магніторозвідка, геотермічні дослідження, неотектонічні дислокації

References.

1. Daukeev, S. J., Uzhkenov, B. S., Abdulin, A. A., Bespaev, H. A., Votsalevsky, E. S., Lyubetsky, V. N., Mazurov, A. K., & Miroshnichenko, L. A. (2002). Depth structure and geodynamics (Vol. 1). Oil and Gas, (3). In Depth structure and mineral resources of Kazakhstan. Almaty.

2. Paragulgov, T. H., Paragulgov, H. H., Fazylov, E. M., & Musina, E. S. (2013). South-Torgai sedimentary basin - material composition and oil and gas content of pre-Mesozoic formations. News of the National Academy of sciences of the Republic of Kazakhstan. Series Geology and technical sciences, (1), 44-54.

3. Cook, H. E., Zhemchuzhnikov, V. G., Buvtyshkin, V. M., Go­lub, L. Y., Gatovsky, Y. A., & Zorin, A. Ye. (1995). Devonian and Carboniferous passive-margin carbonate platform of southern Kazakhstan: summary of depositional and stratigraphic models to assist in the exploration and production of coeval giant carbonate platform oil and gas fields in the North Caspian Basin, western Kazakhstan. In Embry, A. F., Beauchamp, B., & Glass, D. J. (Eds.) Pangea: Global Environments and Resources. Canadian Society of Petroleum Geologists, Memoirs, 17, 363-381. https:// doi.org/10.2110/pec.02.74.0081

4. Abetov, A. E., & Mukanov, D. B. (2023). Structure and interpretation of the anomalous magnetic field of the South Turgay Petroleum region. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (5), 5-12. https:// doi.org/10.33271/nvngu/2023-5/005

5. Zholtaev, G. Zh., & Paragulgov, T. H. (1998). Geology of oil and gas bearing areas of Kazakhstan (Geology and oil and gas content of South Torgai depression). Almaty: IIA “Aikos”.

6. Nusipov, E. N., Shatsilov, V. I., & Uzbekov, N. B. (2007). Geodynamics and seismicity of lithosphere of Kazakhstan. Almaty.

7. Shatsilov, V. I., & Gorbunov, P. N. (1996). Structure of the crustal basement of Kazakhstan and adjacent territories. England Earthquake, 10(1), 86-92.

8. Alexeiev, D. V., Bykadorov, V. A., Volozh, Y. A., & Sapozhnikov, R. B. (2017). Kinematic analysis of Jurassic grabens of soulthern Turgai and the role of the Mesozoic stage in the evolution of the Karatau–Talas–Ferghana strike-slip fault, Southern Kazakhstan and Tian Shan. Geotecton, 51, 105-120. https://doi.org/10.1134/S0016852117020029

9. Rolland, Y., Alexeiev, D.V., Kroner, A., Corsini, M., Loury, Ch., & Monie, P. (2013). Late Palaeozoic to Mesozoic kinematic history of the Talas-Ferghana strike-slip fault (Kyrgyz West Tianshan) as revealed by 40Ar/39Ar dating of syn-kinematic white mica. Journal of Asian Earth Sciences, 67-68, 76-92.

10.      Burtman, V. S. (1980). Faults of Central Asia. American Journal of Science, 280, 725-744. https://doi.org/10.2475/ajs.280.8.725

11.      Uzhkenov, B. S., Akylbekov, S. A., & Mazurov, A. K. (2002). Map of anomalous magnetic field (Ta) of Kazakhstan. Scale 1:1000000. Explanatory note. Almaty.

12.      Shabalina, L. V., Fazylov, E. M., & Musina, E. S. (2010). PrikhodkoDepth structure of the Earth’s crust and upper mantle. News of the NAS RK. Series geological, (3), 128-133.

13.      Kirscher, U., Zwing, A., Alexeiev, D. V., Echtler, H. P., & Bachtadse, V. (2013). Paleomagnetism of Paleozoic sedimentary rocks from the Karatau Range, Southern Kazakhstan: Multiple remagnetization events correlate with phases of deformation. Journal of geophysical research: solid earth, 118, 3871-3885. https://doi.org/10.1002/jgrb.50253, 2013

14.      Shatsilov, V. I., Gorbunov, P. N., & Stepanenko, N. P. (1993). Velocity Models of the Earth Crust of Kazakhstan. Almaty: EURASIA.

15.      Shatsilov, V. I., Timush, A. V., Stepanenko, N. P., Kaidash, T. M., & Belousova, N. P. (2005). Features of the structure of the lithosphere of the Tien Shan and adjacent platforms. Geodynamic, seismological and geophysical bases of earthquake prediction and seismic risk assessment, 2005, 118-129.

16.      Nusipov, E., Nemchenkov, V. P., Taradaeva, T. V., & Timush, A. V. (2007). Geodynamics and seismicity of lithosphere of Kazakhstan. Almaty.

17.      Abetov, A. E., & Mukanov, D. B. (2023) History of the geological evolution of the South Torgay basin in the Pre–Cretaceous. News of the National Academy of sciences of the Republic of Kazakhstan. Series Geology and technical sciences, 4(460), 248-254. https://doi.org/10.32014/2019.2518-170X.30

18.      Shatsilov, V. I., Gorbunov, P. N., & Fremd, A. G. (1993). Velocity Models of the Earth Crust of Kazakhstan. Almaty: Eurasia.

19.      Daukeev, GS. J., Uzhkenov, B. S., Abdulin, A. A., Bespaev, H. A., Vot­sa­levsky, E. S., Lyubetsky, V. N., …, & Shabalina, L. V. (2002). Deep structure and geodynamics of Kazakhstan (Explanatory note to the Map of deep tectonic structure of Kazakhstan at a scale of 1:2 500 000) (Vol. 1). In Deep structures and mineral resources of Kazakhstan.

20.      Yin, W., Fan, Z., Zheng, J., Yin, J., Zhang, M., Sheng, X., …, & Lin, Y. (2012). Characteristics of strike-slip inversion structures of the Karatau fault and their petroleum geological significances in the South Turgay Basin, Kazakhstan. Petroleum Science, 9, 444-454. https://doi.org/10.1007/s12182-012-0228-3

21.      Jin-hai, L., Xin-Yuan, Z., Bin, Q., Zhilin, Y., Hong, Y., & Jianxin, L. (2004). Controls of Talas-Ferghana Fault on Kashi Sag, Northwestern Tarim Basin[J]. Xinjiang Petroleum Geology, 25(6), 689-692.

22.      Aubekerov, B. Zh., Tsirelson, B. S., Bykadorov, V. A., & Popov, V. A. (2010). Features of the Geological Structure and Prospects for Hydrocarbon Potential of the Mesozoic-Cenozoic Sedimentary Basins of Southern Kazakhstan.

23.      Abetov, A. E., & Uzbekov, A. N. (2023) Tectonics and gravity field structure of Central Kazakhstan. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (4), 18-26. https://doi.org/10.33271/nvngu/2023-4/018

24.      Akishev, T. A., & Schneider, I. Yu. (1990). Gravimetric Map of the Kazakh SSR and Adjacent Territories of the Union Republics, Scale 1:1,500,000.

• < Попередня
• Наступна >